Настає період відпусток. Проте досить часто після відпустки людина не відчуває, що відпочила. Навпаки, її переслідують відчуття незавершеності багатьох справ, втоми і виснаженості. У такому стані дуже важко включитися в робочий процес розуміючи, що до наступної відпустки знову далеко. Чому виникає такий стан, чому відпустка не дає очікуваного перезавантаження? Про це та інше читачам Правда.іф розповідає практичний психолог, арт-терапевт, пісочний терапевт VISE clinic Тетяна Холодій (Тарасенко).
Наша психіка – складний організм і є декілька причин, чому настає поствідпустковий синдром, або англійською – post-vacation blues. Існують причини, які пояснюють, чому ми себе погано почуваємо після відпустки. Тетяна Холодій виділяє чотири основні причини виникнення такого стану.
Перше – відкладені переживання. Так чи інакше, коли ми постійно працюємо, під час роботи виконуємо безліч завдань, беремо участь у різних проєктах, зустрічах, пов’язаних з стосунками, з соціальними контактами, у нас виникають різні переживання. Поки ми працюємо, поки виконуємо різні завдання, ми ніби відволікаємося від цих переживань, робота стає «білим шумом». У відпустці цей фон зникає і ми залишаємось один на один з нашими переживаннями. Ми ніби робим зусилля, щоб відпочити, але наше тіло далі знаходиться у стані напруги.
Друга причина – величезний контраст між відпочинком і реальністю. Ми дуже різко починаємо переформатовувати всі системи. Ми у відпустці – і все: спимо до обіду, їмо все, що хочемо. Дуже сильно піднімається чи знижується рівень фізичної активності.
Ми не даємо нашому організму адаптуватися. Так чи інакше, наш організм з одного стресового стану, потрапляє в інший де теж багато напруги.
Третя причина – невиправдані очікування, за якими настає величезне розчарування. Дуже часто ми покладаємо на відпустку надто великі надії. Ми хочемо під час відпустки доробити всі справи, зустрітися з усіма друзями, побачити всі цікаві місця, кудись поїхати, максимально використати кожен день. Величезна небезпека цього в тому, що ми починаємо у цьому всьому губитися. У результаті, замість відновлення, ми просто отримуємо новий графік, нові дедлайни, тільки вже з вайбом відпочинковості. Але пам’ятаємо, що розчарування – це найщиріша зустріч з реальністю! Те що є, а не могло би бути.
Четверта причина – усвідомлення, що відпустка завершується, елемент втрати. Замість радісного переживання у нас ніби пустка всередині. І це абсолютно природно для нашої психіки.
«За тиждень до відпустки дуже важливо перейти на лайт-режим. Тобто, трошечки більше давати собі поспати. Трошечки менше вирішувати якісь проблеми. Можливо, наситити наші харчові вподобання. Часто в процесі роботи людина забуває поснідати, пообідати. А потім приїжджає у відпустку, їсть все, що пропонує All-Inclusive, і ще тиждень лікує проблеми шлунково-кишкового тракту. Тому варто поступово готувати організм до майбутнього відпочинку.
Далі треба скласти план на всі випадки життя. Але тут дуже важливо, щоб план був каркасний. Детальний, але в ньому залишалося місце для актуальних змін. Важливо продумати, куди будемо їхати, що там будемо робити. Узгодити маршрути, проживання, трансфер. Сюди ж підготувати аптечку, провести Check-up організму, проте точно має бути залишено місце для якихось імпульсних потреб, для незапланованих зустрічей, творчого пристосування», – радить Тетяна Холодій (Тарасенко).
Психолог також пояснює, що важливо включити аналітичне мислення і усвідомити, що відпустка триває тиждень-два, а рік має 365 днів. Насправді, складно закрити всі питання за допомогою короткої відпустки. Тому відпускаємо провину, розуміємо, що все окей, закриваємо лише те, що можна закрити тут і тепер.
Організовуємо адаптацію. Бажано не йти з літака одразу на робоче місце, а повільно включитися в роботу, перезавантажитися і налаштувати себе на робочий процес. Це дуже важливо для того, щоб не провалюватися в стан post-vacation blues.
Детальніше за посиланням: https://vise.com.ua/intervyu/tetyana-holodij-tarasenko-ne-varto-ochikuvaty-duzhe-bagato-vid-vidpustky/
