У соціальній мережі Фейсбук Тарас Чорновіл прирівняв Олександра Шевченка із серійними маніяками-убивцями.
Андрі́й Рома́нович Чикати́ло, 1936р.н. – 14 лютого 1994, Новочеркаськ, Ростовська область) — один з найвідоміших радянських серійних убивць, з 1978 по 1990 роки скоїв 53 доведених вбивства (зізнався в 55 убивствах, за оперативними даними здійснив понад 65 убивств): 21 хлопчика у віці від 7 до 16 років, 14 дівчаток у віці від 9 до 17 років і 17 дівчат і жінок. Засуджений до смертної кари й розстріляний у новочеркаській тюрмі. Громадяни СРСР та після 1991 року пострадянських республік масово вимагали розстрілу маніяка.
Анатолій Юрійович Онопрієнко, 1959 р.н., — помер 2013, Житомир — український і радянський серійний та масовий убивця. У період з 1989–1996 роки вбив 52 людини. Засуджений до довічного ув’язнення, помер у тюрмі. Злочини Анатолія Онопрієнка привели до запеклих дебатів про доцільність відновлення смертної кари в Україні.
Шевченко Олександр Леонідович, 1971 р.н. український політик, олігарх, підручний мільярдера Коломойського. Завдяки лобістським можливостям у владі, особистій співучасті В.Зеленського та патологічній жадібності зумів досягнути збереження роботи гірсько-лижних курортів у самому вогнищі епідемії. Україна – єдина країна в світі, де в червоній зоні карантину вільно працюють курорти, створюються масові скупчення людей. Такими діями убив до кількох сотень громадян, переважно в рідній області. Не засуджений, не заарештований, не звинувачений. Маніяк продовжує убивати. Місцеве населення, вдячне за масові смерті своїх сусідів і родичів та за жорсткий пост-буковельський карантин, прагне обрати О.Шевченка народним депутатом України.
