Жителі села Хмелева Чернелицької громади через снігові замети чотири дні були без транспортного сполучення з іншими населеними пунктами. Продукти їм доставляли трактором, який їхав туди польовою дорогою.
Унаслідок снігопадів ставали непроїзними й шляхи до сусідніх сіл. Наразі доїзд до всіх населених пунктів відновили, пише Суспільне.
Чотири дні без сполучення з іншими селами
Обабіч дороги від селища Чернелиця до села Хмелева Чернелицької громади — снігові замети у людський зріст. Шлях тут від ночі до обіду 12 січня розчищали трактором місцевого фермера, розповідає водій Мирослав Ірідчин.
“Усю ніч дорогу пробивав син, а на ранок я його змінив. Найбільша проблема — сильний вітер: шлях пролягає поперек вітру і він швидко “накладає” висоти снігу. Де саме пролягає дорога, доводиться визначати, орієнтуючись на дерева”, — розповідає Мирослав Ірідчин.
Голова Чернелицької громади Іван Скрип’юк каже: дорога до Хмелевої є найскладнішою. Через снігові замети протягом чотирьох днів це село залишалося без сполучення з іншими населеними пунктами. За його словами, люди не мали можливості поїхати на роботу, а їжу доставляли польовою дорогою.
“Альтернативу знайшли — їхали полем під ліс і тільки трактором. Іншої можливості проїхати не було. Завдяки людям, які зголосилися на цю поїздку, місцевим жителям привозили продукти й свіжий хліб. Не так це просто, не кожна людина ризикне увечері й навіть удень поїхати цією дорогою, не знаючи, що на тебе чекає”, — говорить Іван Скрип’юк.
Голова громади додає, що дороги у громаді може замітати навіть тоді, коли сніг не йде, адже вітер наносить його з бічних кучугур чи полів.
“За годину вже неможливо проїхати”
Водій трактора Ігор Лукинів розчищає шлях у напрямку села Вільхівці Чернелицької громади. Чоловік працює на цій ділянці кілька днів поспіль.
“Четвертий день безперестанку розчищаю дорогу. Снігу намітає за годину і через короткий проміжок часу вже знову неможливо проїхати”, — каже Ігор Лукинів.
За трактором одразу їдуть дві автівки — самостійно подолати заметену дорогу вони не можуть. Один з водіїв Богдан Мороз розповідає, що тільки так можливо безпечно проїхати цю ділянку.
“Я туди ледь “проскочив”, а звідти вже їду за трактором, бо інакше не проїхати. А так — зима хороша, вітерець, морозець. Весь грип щезне, ще якби воріженьки втекли з України, щоб ми мали мир і спокійне життя, було б узагалі добре”, — говорить Богдан Мороз.
Аби пробити стежку до свого подвір’я, відкидає сніг жителька Вільхівців Марія Кузнєцова. Жінка мусить це робити, бо живе сама.
“Годна чи не годна, але мушу. Головне — аби не захворіти, бо не може ні “швидка” приїхати, ні хтось інший. Основне — здоров’я, а негоду перебудемо якось. Ще пенсію нам довозять. Дай їм, Боже, здоров’я. Ото задуло, вони мали бути в п’ятницю, то приїхали у суботу, коли прогорнули дорогу”, — розповідає Марія Кузнєцова.
Олександр Чорнописький прогортає сніг на вулицях села Вільхівці власним трактором. Чоловік каже, що також кермує рейсовим автобусом сполученням Чернелиця — Городенка. Однак через негоду упродовж останніх днів на маршрут не виїжджає.
“У ці сніги я навіть не хочу пхатися. Там ще, крім мене, є три автобуси, може, вони їдуть. А люди бачать яка негода, то куди пхатися?” — каже Олександр Чорнописький.
Продавець місцевого магазину у Вільхівцях Віктор Гунчак розповідає, що через негоду деякий товар постачальники привозили із запізненням. Однак дефіциту це не спричинило.
“Два дні мело й вітер був, неможливо було прогорнути дорогу. Фірми не могли добратися до села, застрягали великі машини. Але загалом у магазині є все, хліб зранку привозили”, — говорить Віктор Гунчак.
“Багато намело, хлопці працюють і вдень, і вночі”
Житель селища Чернелиця Павло Дмитрук розгортає біля своєї брами сніг. Він каже, що востаннє пам’ятає таку сніжну зиму 12 років тому.
“Багато намело, хлопці працюють і вдень, і вночі. У нас з продуктами — нормально. Є своя пекарня, й це нам дуже допомагає. Люди трохи запаслися за свята, і це теж виручило”, — розповів Павло Дмитрук.
