Президент України Володимир Зеленський не виключає повторний наступ росіян на Київ. “Може бути повернення на ті території, які були окуповані”, – стверджує він. Чи реальне нове вторгнення з півночі в напрямку Києва? Пише ВВС
Очільник української держави, щоправда, відразу заспокоює людей. На його думку, повторне вторгнення можливе лише, якщо РФ вдасться розгромити українські сили на Донбасі.
Тож зараз білоруський напрямок під контролем, наголошує Зеленський.
“Ми готуємося до всіх ризиків вторгнення, але поки наші аналітики, експерти не бачать реальних ризиків повторного вторгнення з Білорусі”, – заявив він 6 червня.
Саме з Білорусі вранці 24 лютого багатокілометрові колони танків росіян стрімко рушили на Київ. Зупинити їх вдалося у передмістях столиці: в районі Бучі, Ірпеня, Броварів. Майже місяць мешканці багатьох населених пунктів регіону та столичних передмість провели в окупації, переживши масові вбивства, тортури та руйнування їхніх осель.
За два місяці після відходу російських військ мирне життя потроху відновлюється на Київщині. Питання про небезпеку їхнього повернення люди намагаються ігнорувати.
Повернення до мирного життя
“Нічого не поробиш, город треба садить”, – Микола, житель села Загальці біля Бородянки активно порпається на городі. Поряд з рівними грядками розсади чорніє величезна воронка від снаряда, а за його спиною – будівля з розбомбленим дахом.
Якщо містечко Бородянка російські авіанальоти стерли з лиця землі, то в невеличкому селі, що за 8 км від нього, росіяни встигли лише обстріляти декілька будинків і школу, знищили продуктовий магазин і почавили танками автомобілі селян. Як кажуть місцеві – заради розваги.
Микола з родиною встиг виїхати з дому на початку березня, до окупації. Повернувшись за місяць, він відразу став лагодити зруйновану оселю і саджати городину. “Буде чи не буде вторгнення – не знаю. Сподіваюсь, що не буде. Бо ж мені треба ремонт робити”, – філософськи розмірковує він про загрозу повторного вторгнення російських військ у регіоні.
Його приклад не поодинокий. Розміновані автошляхи, налагоджене водо- і електропостачання немов стали довгоочікуваним сигналом для мешканців Київщини, щоб повертатися.
“Ми не давали поки що сигнал, щоб люди повертались у домівки. Ми розуміємо, що повторне вторгнення може відбутися. Воно може бути в будь-який час за будь-яким напрямком”, – наголошує ВВС News Україна очільник Київської обласної держадміністрації Олексій Кулеба.
Він був призначений, а точніше – повернувся на свою посаду, не так давно – 21 травня. Під час активних боїв навколо столиці, тобто в березні-квітні, областю керував досвідчений військовий – генерал Олександр Павлюк.
Заміну військового керівника ОДА на цивільного Кулеба закликає також не сприймати як сигнал повернення до мирного життя. “Це питання більше пов’язано з процесом відновлення Київської області, її відбудовою, з тим, що необхідно зараз більше уваги приділяти гуманітарним питанням”, – каже він.
За його даними, до своїх осель, уже повернулися приблизно 100-120 тисяч мешканців Київщини. Зараз місцева влада намагається забезпечити їм умови для життя та відновити інфраструктуру.
Білоруська активність
Переміщення епіцентру російсько-української війни на Донбас суттєво знизило напругу на північних кордонах країни. Але російська армія не вивела усі свої сили з цього напрямку, вказує Державна прикордонна служба.
Навпроти Чернігівської та Сумської областей противник продовжує утримувати близько трьох батальйонно-тактичних груп. Це може складати 1,5-2,5 тисячі російських військовослужбовців.
Щоденно прикордоння Чернігівщини та Сумщини страждає від обстрілів з території Росії, з Білорусі останніми тижнями таких обстрілів немає. Росіяни застосовують міномети, авіацію та артилерію. Це робиться для “демонстрації своєї присутності і сковування українських сил”, наголошують в генштабі ЗСУ.
З початку червня суттєво активізувалася біля українських кордонів білоруська армія. Вона поки що не брала безпосередню участь у російському вторгненні, але надає Росії свою інфраструктуру і територію.
Але тепер Мінськ оголосив про створення спеціального оперативного командування на українському напрямку і почав військові навчання біля самого кордону. На цю ділянку також перекинули дивізіон російських ракетних комплексів “Іскандер”.
“На Волинському та Поліському напрямках, за планом проведення перевірки, до 11 червня 2022 року в Збройних силах Республіки Білорусь відпрацьовуються питання створення ударних угруповань на одному з напрямків та перевірка готовності транспортної інфраструктури до перевезення підрозділів”, – повідомив український генштаб 8 червня.
У Брестській та Гомельській областях біля українських кордонів розгорнули до семи батальйонів (приблизно 3,5 – 5 тисяч військових) збройних сил Білорусі, повідомляє українське міністерство оборони.
Загрози для України вони не несуть, запевняє речник міністерства Олександр Мотузяник.
“Це більш такі демонстраційні дії білоруської армії. Ми не розглядаємо їх як якесь потужне угрупування, яке може бути використане проти України”, – сказав він ВВС News Україна.
Але, наголошує він, станом на 8 червня в Білорусі ще залишаються підрозділи російських збройних сил. Вони дислоковані у 10 місцях. Ці підрозділи не сформовані в ударне наступальне угруповання, тому, зазначає представник міноборони, немає підстав казати, що вони наразі є загрозою для Києва.
Єдина небезпека – застосування ракетних комплексів “Іскандер” для обстрілів української території з півночі.
Посилена оборона
“З їхнього боку (Білорусі – Ред.) ми бачимо постійну ротацію. Ми бачимо, що на кордоні не збільшується кількість ворожої техніки, сил та засобів, але постійно йде ротація. Також в Білорусі йдуть активні дії щодо формування територіальної оборони на кшталт нашої. У них воно називається “народноє ополчєніє”, – каже очільник Київщини Олексій Кулеба.
Він наголошує, що Україна вже почала укріплювати свій північний кордон, щоб не повторити ситуації з лютневим вторгненням, коли війська РФ за лічені години змогли дійти майже до Києва.
“З нашого боку йде постійна робота з військовими щодо укріплення оборони Києва і Київської області, – каже голова ОДА і додає. – У нас щодня відбуваються перевірки по північній частині області. Оборона зараз знаходиться зовсім на іншому рівні, вона укріплена і посилена особовим складом”.
Про кращу підготовку говорить і голова Київської міської військової адміністрації, генерал Микола Жирнов.
“Ми щодня пильно стежимо за діями противника. І готуємося до його зустрічі: готуємо рубежі та позиції в інженерному відношенні. Будуються оборонні споруди, визначена місцевість готується для замінування, проводиться підготовка військ з урахуванням набутого досвіду”, – заявляє він.
Київ цивільний
Звичайному містянину, гуляючи Києвом, може здатися, що слова генерала про посилену “підготовку до повторного вторгнення” суттєво розходяться з реальністю. Значна частина блокпостів і обладнаних вогневих позицій в місті вже частково розібрані та демонтовані.
Посилений контроль залишився лише на мостах через Дніпро і на в’їздах до Києва.
Значно менше лишилося військових патрулів та протитанкових їжаків.
Голова Оболонського району столиці Кирило Фесик заявляє, що оборонні споруди за два місяці відносного затишшя в столиці почали розкрадати.
“Якісь негідники або навіть агенти ворога почали красти це, здобуте важкою працею, цінне майно”, – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
За словами чиновника, крадіїв покарають за “підрив обороноздатності міста”.
Щодо зменшення кількість військових у столиці, то представник Київської бригади тероборони Андрій Ковальов запевняє, що її бійці працюють на оборону міста.
“Наша бригада залишається на рубежах оборони Києва і виконує свої бойові задачі з охорони і оборони столиці. Ми готові до будь-якого сценарію розвитку подій. Наші військові перебувають на своїх місцях і несуть цілодобове чергування, а ті, що не залучені до чергувань, щоденно проходять тренування у своїх підрозділах”, – сказав він ВВС News Україна.
Пріоритетна мета
Кремль з початку вторгнення жодного разу не заявляв публічно, що прагне захопити Київ. Навіть, коли російські війська стояли за п’ять кілометрів від столиці, а деякі підрозділи проривалися до столичних районів.
“Поява російських військ під Києвом та в інших містах України не пов’язана з наміром окупувати цю країну, ми не маємо такої мети”, – заявив очільник РФ Володимир Путін 16 березня.
Неодноразові заяви голови Чечні Рамзана Кадирова про необхідність “забрати Київ” Кремль коментувати відмовляється.
Хоч РФ і не визнає це публічно, але захоплення столиці є пріоритетною ціллю для російських військ, стверджує український генерал Микола Жирнов.
“Враховуючи значну кількість людського та матеріально-технічного ресурсу, небезпека повторного наступу залишається”, – заявляє він.
При цьому військовий керівник столиці пояснює, що для повторного наступу РФ потрібно створити велике угрупування військ. Для цього потрібен час на підготовку особового складу, його озброєння, на підготовку техніки та матеріально-технічних засобів.
У сьогоднішніх умовах раптово або за короткий термін зробити це неможливо, переконує Жирнов.
Але загроза для столиці існуватиме, доки Україна не переможе, наголошує генерал.
Нагадаємо Під прицілом Київ та Волинь? Чи розпочне Росія новий наступ за участю Білорусі
