Історія з недовідставкою прем’єра затьмарила багато подій з життя Верховної Ради. Але це не означає, що вони мають бути забуті. Як, наприклад, історія із законом про децентралізацію. Тим більше, що вона підтверджує неприємну традицію у Верховній Раді з фальсифікацією документів.
Законопроєкт про децентралізацію мав стати головним текстом минулого тижня. Але у четвер Володимир Зеленський раптом відкликав поданий ним раніше проєкт закону “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)” (реєстраційний номер 2598).
Сталося це не лише тому, що посольства Німеччини та Канади розкритикували цей документ як такий, що обмежує права громад.
І не тільки тому, що в більшості немає за нього голосів. Адже законопроєкт передбачає запровадження посади префекта, який не вдовольняє нинішні місцеві еліти, і вони будь-що хочуть викинути його з тексту, а тому за законопроєкт не дають голоси мажоритарники з числа “Слуг”.
Була ще одна причина, яка обіцяла “слугам” новий скандал.
Річ у тому, що Офіс президента подав до законопроєкту порівняльну таблицю, яка не відповідала основному тексту.
Обидва документи зайшли в Раду 27 грудня 2019 року.
У понеділок на засіданні комітету з питань місцевого самоврядування нові зміни від Зеленського були підтримані більшістю. Але потім депутати від опозиції побачили, що основний текст відрізняється від порівняльної таблиці.
“Тобто, наприклад, у законопроєкті президента термін повноважень голови обласної та окружної ради становить 1 рік, а потім ротація. А ось у порівняльній таблиці термін повноважень – не обмежений, а ротації – немає. І який текст головний? І за що голосував комітет? І що тепер робити?” – зазначила депутат Альона Шкрум від “Батьківщини”.
Нардеп уточнила, що за правилами текст законопроєкту необхідно було відкликати, доопрацювати і знову внести в парламент, але цього не зробили.
І на сайті ВР текст документа просто замінили виправленим від 14 січня. При цьому новий текст так само датовано 27 грудня, незважаючи на заміну.
Як каже Шкрум, через це всі, хто знав про цю заміну, могли б ходити на допити і свідчити у кримінальній справі про підміну тексту законопроєкту і перевищення повноважень державними службовцями.
Натомість очільники “Слуги народу” розвели руками і сказали, що це випадковість.
Тільки це неправда. Місяць тому аналогічна історія сталася із Виборчим кодексом.
Як відомо, президент восени заветував кодекс і подав свої 17 пропозицій у формі есе.
Завдяки цьому парламентський комітет суттєво доопрацював текст документа, тож їхніх правок виявилось більше, ніж президентських.
Депутати від опозиції влаштували бунт, вимагаючи прибрати комітетську творчість. Спікер Разумков погодився і зняв текст із розгляду. Після цього було створено робочу групу, яка мала попрацювати із кодексом так, щоб там залишились лише поправки президента.
Натомість через тиждень депутати від опозиції помітили, що “Слуги народу” намагаються їм підкласти лист, начебто написаний президентом і датований не вереснем, а листопадом. Опозиція влаштувала ще один скандал спікеру Дмитру Разумкову. Той був здивований – депутати йому повірили, але натомість у них виникла підозра, що його заступник Руслан Стефанчук знав про ці маніпуляції. Але скандал вже далі не виносили на публіку, а таки домовились розвести поправки у два законопроєкти.
Два однакові випадки вже говорять про тривожну тенденцію.
І це відбувається не тільки в комітеті державного будівництва.
13 січня Руслан Стефанчук повідомив, що робоча група з напрацювання законопроєктів щодо народовладдя збиралася вже 6 разів. От тільки склад групи спікер затвердив лише 13 січня. Хто збирався до того?
Нещодавно скандал відбувся у комітеті нацбезпеки. Річ у тому, що перед засіданням депутатам тексти законопроєктів надсилають в електронному вигляді. Їх депутати вночі і читають. Вдень на стіл їм кладуть паперову версію, яку зазвичай уже ніхто не дивиться.
Тому вже після засідання комітету, коли було розглянуто законопроєкт про розвідку, депутати дізналися, що в паперовий варіант було додано поправку, яка надає права розвідки Нацгвардії.
У четвер під час розгляду законопроєкту № 1210 депутатка від БПП Ніна Южаніна дала прочуханки голові податкового комітету Данилу Гетманцеву за те, що частину поправок до другого читання було внесено від імені комітету.
“Я хочу донести до вас, пане голово Верховної Ради, і всіх депутатів, я не розумію, звідки взялося у цій Верховній Раді таке глобальне порушення Регламенту: з’являється такий новий суб’єкт законодавчої ініціативи, як комітет, і він вносить поправки до тих статей, яких не було в першому читанні. І хто це такий, комітет, я так і не зрозуміла, і відповіді не отримала”, – обурилась депутатка.
У кулуарах вона також висловила побоювання, що після нових змін до регламенту влада робитиме з текстами, що хотітиме, а опозиція навіть втратить можливість говорити про свої поправки в залі.
Тим часом помічники депутатів розповідають про ще одну поки невидиму проблему, яку несе електронний документообіг.
Зараз, аби депутат подав законопроєкт, його співавтори мають його підписати електронним ключем. Для цього їм дається доступ на певний час виключно з їхнього робочого комп’ютера.
З одного боку, це добре, бо депутати перестануть підписувати те, що в очі не бачили на коліні в залі. З іншого, це ускладнює подачу законопроєктів. Бо якщо раптом на кілька хвилин раніше аналогічний законопроєкт внесе інший депутат, то щоб зареєструвати документ як альтернативний, знову доведеться попросити депутатів сісти з ключами в один час. Інакше законопроєкту не буде.
Всі ці історії збираються у тривожний дзвін, що в парламент заходять певні авторитарні тенденції, і він стає лише якимсь принтером при ОП. І тому геть не дивно, що навіть заява прем’єра про відставку несеться в Офіс президента, а не у Верховну Раду, як передбачає Конституція.
