Імерсивні технології заради цифрового збереження культурної та наукової спадщини карпатського регіону
Словосполучення «машинна вишивка» уже стало ринковою домінантою у порівнянні із традиційною Вишиванкою ручної роботи. «Безжальна» комп’ютеризація неабияк пройнялася багатьма «народними промислами» гучно заявляючи про свої новітні «мистецькі досягнення». Найгучнішими є заклики щодо різьби по дереву – виробляти настінні тарелі чи гуцульські шкатулки на фрезерних верстатах з ЧПК (числовим програмним керуванням), а не застосовуючи ручні стамески і різці по дереву. А ткацтво? Таж там традиційний ткацький верстат уже віддавна співіснує із конкурентом оснащеним ЧПК.
«Оцифрування писанки» – як приклад можливостей 3-вимірного сканування
Тим не менше спільнота поціновувачів «хендмейда» із Технічного університету нафти і газу у Івано-Франківську захопилася створенням методів збереження традиційних народних ремесел у віртуальний спосіб. Щонайдивніше, те що у центрі уваги технічної професури опинилася … її « Великодність » ПИСАНКА. Ідея зайнятися збереженням традицій гіпер–сучасними Цифровими методами належить румунському професору Крістіану Барзу із Технічного університету у карпатському місті Бая Маре – адміністративному центрі повіту Марамуреш, який відомий своєю дерев’яною народною сакральною архітектурою, говіркою і … великодніми писанками.
«Давайте ще раз покажемо себе світові і власне самим собі, адже ми такі схожі і водночас унікальні. Покажемо, щоб зберегти!» – так звучить головна сутність ідеї проєкту, Європейський грант на який франківчани домоглися завдячуючи наполегливій професорці Людмилі Архиповій.
«Великодні красуні» із колекції Алли Онисько завітали у міжнародний Румуно-Український проєкт «Повторне відкриття наших спільних культурних коренів і їх цифровізація для майбутніх поколінь» разом із комунікаційним менеджером професором Олегом Ониськом. Цифровізація, або інакше диджіталізація писанок, яким десятки років, і вони не псуються завдяки спеціальній технології внутрішньої і зовнішньої обробки, відбувається з допомогою двох різних методів, які запропоновані професором Володимиром Копейом. Професор разом із головою ради молодих вчених ІФНТУНГ доцентом Василем Витвицьким запровадили оцифровування писанок 3D-сканером, що уможливлює як найточнішу передачу кольору і рельєфу і тому є довготривалим. Усього кілька-секундним є інший підхід: відео-метод запроваджений В. Копейом за яким відбувається фільмування писанки, що обертається у спеціально-виготовленому стенді і «вмить» оцифровується завдяки розробленому спеціальному програмному забезпеченню.Перший і другий метод аж ніяк не відміняють магію утворення дива. Вони – для музею, тільки без софітів і галерей, проте з можливістю відвідування просто з дому, усіма і завжди.
з результатами щодо галереї писанок можна ознайомитись на сайті проекту https://root4dig.nung.edu.ua/category/digital-album/
PARTNERSHIP WITHOUT BORDERS
This was prepared with the financial support of the European Union.
Its contents are the sole responsibility of the Ivano-Frankivsk National Technical university of Oil and Gas and do not necessarily reflect the views of the European Union
