Процес декомунізації в Україні підходить до свого завершення і останнім етапом процесу стане перейменування 9 сіл, Дніпропетровської та Кіровоградської областей, а також Кіровоградського району.
Про це виданню “Апостроф” розповів директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Він пояснив, що перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей потрапляє під дію законів про декомунізацію, але дещо затягнулося, оскільки вимагає іншої процедури – змін до чинної Конституції. Усе тому, до там згадані і Дніпропетровська, і Кіровоградська області.
Депутати нарешті взялися за реалізацію цієї процедури, було зібрано потрібну кількість підписів і 20 червня цей проект постанови розглядався на комітеті з питань місцевого самоврядування. Після цього проект подадуть до Конституційного суду, потім буде голосувати парламент, де проект повинен набрати конституційну більшість (понад 300 голосів),
– розповів В’ятрович.
Він запевнив у наявності всіх підстав вважати, що конституційна більшість має бути набрана і справа буде за голосуванням у парламенті.
“Сподіваємося на професіоналізм спікера, який, очевидно, буде розуміти, коли слід провести голосування, щоб була достатня кількість народних депутатів у залі”, – зазначив директор УІНП.
При цьому він зазначив, що інші українські області не потребують перейменування, але ще залишається невирішеним питання зі зміною назви Кіровоградського району. Постанову схвалив комітет парламенту, але питання не було поставлене на голосування.
Також ще є перейменування 9 сіл, назви яких неочевидно містили комуністичну символіку, але це виявили в документах і запропонували для перейменування. Сподіваємося, це теж незабаром буде зроблено. Тоді можна буде сказати, що декомунізація в контексті перейменування завершена на всі 100%, – розповів В’ятрович.
До слова, раніше В’ятрович також розповів, що декомунізацію в Україні гальмує Київ. У столиці досі існують пам’ятники Щорсу, на монументі Батьківщини-Матері досі є радянський герб, і досі триває обговорення “щодо якихось топонімів, які мають бути перейменовані”.
Він пояснив, що перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей потрапляє під дію законів про декомунізацію, але дещо затягнулося, оскільки вимагає іншої процедури – змін до чинної Конституції. Усе тому, до там згадані і Дніпропетровська, і Кіровоградська області.
Депутати нарешті взялися за реалізацію цієї процедури, було зібрано потрібну кількість підписів і 20 червня цей проект постанови розглядався на комітеті з питань місцевого самоврядування. Після цього проект подадуть до Конституційного суду, потім буде голосувати парламент, де проект повинен набрати конституційну більшість (понад 300 голосів),
– розповів В’ятрович.
Він запевнив у наявності всіх підстав вважати, що конституційна більшість має бути набрана і справа буде за голосуванням у парламенті.
“Сподіваємося на професіоналізм спікера, який, очевидно, буде розуміти, коли слід провести голосування, щоб була достатня кількість народних депутатів у залі”, – зазначив директор УІНП.
При цьому він зазначив, що інші українські області не потребують перейменування, але ще залишається невирішеним питання зі зміною назви Кіровоградського району. Постанову схвалив комітет парламенту, але питання не було поставлене на голосування.
Також ще є перейменування 9 сіл, назви яких неочевидно містили комуністичну символіку, але це виявили в документах і запропонували для перейменування. Сподіваємося, це теж незабаром буде зроблено. Тоді можна буде сказати, що декомунізація в контексті перейменування завершена на всі 100%, – розповів В’ятрович.
До слова, раніше В’ятрович також розповів, що декомунізацію в Україні гальмує Київ. У столиці досі існують пам’ятники Щорсу, на монументі Батьківщини-Матері досі є радянський герб, і досі триває обговорення “щодо якихось топонімів, які мають бути перейменовані”.
