Щорічно, 14 лютого світ відзначає одне із найромантичніших свят – день святого Валентина. У цей час закохані зі всіх куточків світу не лише обмінюються подарунками, обіймами та радісними емоціями, а й висловлюють вдячність святому Валентину й просять його захистити їхні стосунки.
Свято закоханих відрізняється від інших днів календаря не лише романтичною атмосферою та розкиданими пелюстками троянд, а й своєю цікавою непростою історією. Здавна вважали, що цей день повен різних таємниць та легенд його походження. Одні прихильники свята закоханих надають йому романтичного значення, інші ж вважають, що цей день узагалі святом не є, пише 24 канал.
Історія Дня святого Валентина
День всіх закоханих, або ж День святого Валентина – це не лише свято романтики, кохання та ніжності. Як повідомляють різні джерела, свято оповите багатьма легендами й ніхто достеменно не знає, чи існував святий Валентин і чи справді він вперше подарував коханій романтичну валентинку.
Священник Валентин
Згідно з однією легендою, у 269 році н.е. римський імператор Клавдій II прагнув завоювати весь світ, однак для здійснення всіх наступів йому доводилось збирати міцну армію. Оскільки сімейний інститут утримував чоловіків від військової служби, імператор видав указ про заборону одруження під час військової служби.
Однак молодий священник Валентин, який ще займався природничими науками та медициною, не слухав наказів Клавдія II і таємно від всіх вінчав закоханих. Коли імператор довідався про це, то засудив Валентина до смертної кари. І під час очікування виконання смертного вироку, Валентин у в’язниці закохався в сліпу дочку тюремника Юлію і зцілив її.
Перед стратою він залишив їй прощальне послання і підписав його як “Твій Валентин”. Саме з цим неймовірним моментом та виявом любові пов’язують і появу Дня всіх закоханих, і звичай дарувати валентинки. Священнику відрубали голову, а пізніше Валентин був канонізований католицькою церквою. У 496 році Папа Римський Геласій I оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.
Натхненник християнства Валентин
Якщо вірити іншій легенді, то День святого Валентина виник як пам’ять про християнина Валентина, який був справжнім натхненником для інших. Під час таємного вінчання римських патриціїв (представників корінного римського народу), їх всіх затримали.
Як представник вищого класу, Валентин міг уникнути кари, але його слуги такого привілею не мали. Однак ним і надалі продовжували захоплюватись та проводити таємні шлюбні церемонії під його покровом.
Три великомученики Валентини
Як повідомляють в інших легендах та оповідках, можливо, існувало ще як мінімум троє чоловіків з іменами Валентин, які мученицькою смертю померли за християнську віру.
У найбільш ранньому римському хронографі 354 року про них нічого не зазначається, але якщо вірити старовинним легендам, то всі вони загинули не пізніше 270-го року.
Один з Валентинів був священником і лікарем у Римі та загинув у 269 році (часи імператора Клавдія II). Другий Валентин був єпископом у Терні (Італія) та помер у 197 році. Двоє Валентинів, які померли мученицькою смертю за християнську віру, були поховані на одному цвинтарі (поблизу сучасних воріт Порта дель Пополо у Римі, які тепер часто називають “воротами святого Валентина”).
Згодом останки першого Валентина зберігалися в одній із церков Рима, а у 1836 році Папа Римський Григорій XVI передав останки церкві в Дубліні, де вони зберігаються й досі. Останки другого Валентина сьогодні ж перебувають у базиліці святого Валентина в Терні – в місті його пасторства.
Третій Валентин жив у Єгипті приблизно у 100–153 роках. Він був цінним кандидатом на пост римського єпископа (тобто Папи) та у своїх проповідях звеличував цінності шлюбу як втілення християнської любові. Про обставини його смерті та про місце поховання практично нічого невідомо.
Язичницьке коріння
Також в деяких джерелах зазначають, що День святого Валентина у християнські часи замінив собою язичницьке свято Луперкалій (на честь бога Фавна, а за іншою версією, – на честь богині шлюбу, сім’ї Юнони), який також колись відзначався щороку 14 лютого. Ця заміна сталася 496 року за розпорядженням того ж Папи Римського Геласія I. Однак, в такій практиці немає нічого дивного, оскільки за таким принципом були обрані й дати святкування Різдва Христового та Різдва Іоанна Предтечі, що припадають на язичницькі фестивалі в честь зимового і літнього сонцестояння (близько 25 грудня і 7 липня відповідно).
Покровитель душевнохворих
У Римо-католицькій церкві святий Валентин офіційно вважається не покровителем закоханих, а покровителем людей, які страждають на нервові захворювання. Саме тому ікони часто зображують Валентина в одязі священника або єпископа, який оздоровлює юнака від епілепсії або ж психічних розладів. Тоді таких людей називали душевнохворими.
Згідно з церковними переказами, на могилі святого Валентина один юнак, хворий на епілепсію, довго молився і видужав.
Історія виникнення валентинки
Згідно з легендами, давній звичай посилати коханим листівки в День святого Валентина також виник в Середні віки. Найпершою валентинкою у світі вважається записка, відправлена герцогом Орлеанським Карлом в 1415 році.
Перебуваючи в англійському полоні після битви під Азенкуром, він нібито надсилав із лондонської в’язниці віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тодішніх “валентинок” нині зберігається в Британському Музеї.
Через кілька років після першої валентинки король Генріх V найняв письменника, на ім’я Джон Лідгейт, щоб той склав “валентинку” для Катерини Валуа.
З плином часу звичай надсилати коханим 14 лютого невеликі сувеніри та записки-валентинки існував лише на теренах Англії та Франції. Згодом про нього дізнались завдяки емігрантам у Новому Світі (сучасні Північна і Південна Америка).
Спочатку перші “валентинки” створювалися власними руками: талановиті митці писали романтичні вірші на аркушах паперу, згодом в Британії почали друкувати збірники віршів – закохані вибирали найкращі та переписували їх у “валентинки”. Десь з цього часу і почалося масове виробництво “валентинок” в промислових масштабах.
Першою, хто продав листівок за рік на суму 5000 доларів, стала американка Естер Гауленд. Сьогодні ж, за кількістю продажів, “валентинки” посідають перше місце, поступаючись тільки різдвяним листівкам.
Але, попри таємничість походження свята, мільйони людей не пропускають можливість відсвяткувати романтичне свято разом зі своїми коханими та рідними людьми. Адже День святого Валентина – це не лише свято квітів, листівок та подарунків. Це символічний день для вияву трішки більшої уваги та любові тим людям, які перебувають поруч з вами.
Святкування дня святого Валентина у різних країнах
День святого Валентина відзначають вже багато сторіч поспіль. Тож, цікавими є звичаї відзначання цього свята, які склались впродовж цього проміжку часу. Різні країни мають різні бачення на святкування Дня закоханих, а для деяких це свято взагалі має інше значення. До прикладу, у Німеччині святого Валентина вважають покровителем не закоханих, а душевнохворих. Тому, на честь святого німці прикрашають психіатричні лікарні червоними стрічками, а також проводять спеціальні богослужіння.
Жителі Франції святкують День закоханих у своєрідному, властивому їм стилі. Тут гарною традицією вважається подарувати коханим лотерейний білет й вважають, що він принесе вдачу і щастя другій половинці. Також, до цього дня власники прикрашають вітрини кафе та магазинів червоними та рожевими стрічками, а у Парижі розміщують електронне табло, де 14 лютого всі закохані можуть зізнатися у коханні.
У Південній Кореї свято Валентина вважають виключно чоловічим днем. У той час, як в Україні здебільшого дівчата отримують подарунки від хлопців, у цій країні все навпаки. Тут зазвичай жінки дарують солодощі, а особливо шоколад. Деякі кореянки, як вияв своєї щирої любові до партнера, власноруч готують домашній шоколад, а потім пригощають ним свою другу половинку.
У Саудівській Аравії все не так весело. У цій країні свято всіх закоханих суворо заборонене і будь-який прояв любові жорстоко карається. 14 лютого не можна продавати й купувати іграшки, квіти й навіть цукерки. Уряд вважає, що це свято – день розпусти, тож робить усе можливе, аби жителі країни не піддавались гріху.
[…] День святого Валентина: історія виникнення найроманти… […]