Захоплення велосипедним спортом на Яремчанщині припадає на 30-ті роки ХХ століття. Саме тоді край туристично розвивався.
З’являлися численні вілли, пансіонати, санаторії. Відпочивальники, переважно поляки, полюбляли оглядати місцевість саме на ровері, пише Правда.іф з посиланням на Галицький кореспондент.
Тутешній молоді залишалося із заздрістю спостерігати за процесом. Адже велосипед тоді коштував приблизно 150 злотих. На цю суму можна було прожити родиною увесь рік.
Після організації навчання їзди на двоколісному транспорті у місцевій «Просвіті» постало питання про придбання велосипедів. Вирішили придбати їх у кредит. У 1935 році тільки в одному місцевому магазині в такий спосіб одночасно закупили 20 роверів. У 1937 році читальня «Просвіти» в Микуличині влаштувала змагання роверистів. Маршрут перегонів проходив до сусіднього Татарова і назад.
Проте найвідомішою атракцією післявоєнного Яремче був саме дерев’яний велосипед, виготовлений місцевим мешканцем Іваном Бойком. Серед туристів було модно зробити світлину чи проїхатися центральною вулицею міста на цьому транспорті. Атракція коштувала 3 карбованці.
Після смерті Івана Бойка велосипед передали в краєзнавчий музей Івано-Франківська. В ідеальному робочому стані він зберігся до наших часів. Всі деталі велосипеду дерев’яні, з ясеня та дуба, навіть педалі та насос.
Такий же велосипед, створений невідомим українським майстром більше століття тому, знаходиться у колекції українського побуту, одягу і живопису Віктора Ющенка.
