Антикорупціонери представили черговий звіт і пояснили, чого їм ще не вистачає. Пише Главком.
Керівники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вшосте відзвітували про свої досягнення. За законом про НАБУ, кожні півроку очільники цих відомств повинні повідомляти громадськість про результати роботи. І вони це роблять. Та на кожній такій прес-конференції звучить одне і те ж питання: а де вироки?
На початку сьогоднішнього звіту глава НАБУ Артем Ситник поскаржився на тиск: «Скажу відверто, багато хто не вірив, що цей звіт буду представляти саме я. Представники влади, представники правоохоронних органів зробили все в другому півріччі 2017 року для того, щоб зруйнувати Бюро, щоб усунути керівництво Бюро з посад».
Крім того, Ситник не змарнував нагоди запевнити пресу у відсутності конфлікту із керівником САП Назаром Холодницьким. «Ми завжди наголошували на тому, що результати, які ми маємо, – це результати, які були б неможливими, якби ми працювали окремо. Дуже часто ставлять питання про те, які у нас відносини, чи є конфлікт, війна. Я завжди казав: два юристи – три думки, і бувають справді жорсткі обговорення, але сьогодні ми разом і разом відповідаємо за всі цифри (звіту)», – підкреслив він.
Щодо стосунків між НАБУ і Генпрокуратурою Ситник висловився менш пафосно. У палкій дружбі не переконував, більше того, не виключив, що перешкоди у діяльності НАБУ, які мали місце у кінці листопада при розслідуванні справи щодо чиновниці Державної міграційної служби Діни Пімахової, не останні.
З повною версією звіту НАБУ і САП можна ознайомитися тут:
для перегляду – натисніть на зображення
Топ-5 досягнень НАБУ. Версія Ситника та Холодницького
1. Гроші та цифри
За два роки Бюро зареєструвало 489 кримінальних проваджень, за ними проходять 149 осіб отримали підозру та 173 перебувають у статусі обвинувачених. Сума збитків від злочинів, які розслідує НАБУ, становить 153,3 млрд грн.
На перший погляд, цифри вражаючі. Однак з цих 489-ти справ до суду скеровано 107 – тобто навіть не кожна четверта. На виході маємо обвинувальні вироки стосовно лише 19 осіб. З поверненням грошей до бюджету ситуація теж сумна: із гучних 153 млрд за рішенням суду стягнуто лише 131,6 млн грн; ще 253,3 млн грн. збитків відшкодовано.
Артем Ситник вважає, що ситуація залишатиметься приблизно такою доти, доки не буде створено Спеціалізований антикорупційний суд. «Без нього наша робота не має сенсу. На сьогоднішній день арештовано дуже багато майна, блоковано дуже багато коштів, це мільярди гривень, які можна повернути державі. І дуже велика кількість активів заарештована у тих справах, які вже у судах, але за відсутності вироків вирішити питання щодо повернення цих коштів та щодо призначення покарання тих осіб, які обґрунтовано підозрюються у корупції, на сьогоднішній день неможливо», – зазначив він.
2. Гучні справи
«ІІ півріччя 2017 року відзначилось низкою резонансних викриттів фактів корупції, насамперед в оборонно-промисловій сфері», – переконує звіт НАБУ. Зокрема, йдеться про затримання екс-заступника глави МВС Сергія Чеботаря у справі «рюкзаків Авакова», затримання кількох фігурантів розкрадання коштів на облаштування кордону з РФ («Стіна»); викриття схеми з розкрадання коштів Міноборони при закупівлі палива, підозрювані – заступник міністра Ігор Павловський та директор Департаменту держзакупівель і матеріального забезпечення Володимир Гулєвич.
Заявити про викриття – одне, а довести у суді справу до кінця – інше. Поки що особливих успіхів у суді прокурори САП (а саме САП здійснює процесуальне керівництвом над справами, які розслідує НАБУ) у зазначених справах не домоглися. Так, 1 листопада минулого року Солом’янський суд ухвалив рішення відпустити Чеботаря під особисте зобов’язання без застави. Таке ж рішення суддя виніс і для іншого фігуранта справи – сина міністра Арсена Авакова Олександра. Понад те, 27 січня екс-заступник міністра відвідав колегію МВС. Речник відомства Артем Шевченко повідомив, що Чеботаря покликали на колегію «як ветерана МВС» і тому, що той «раніше працював в системі МВС».
Один з підозрюваних детективами НАБУ в розкраданні коштів при реалізації проекту «Стіна» начальник управління будівництва Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби Олександр Атаманюк за результатами засідання суду 2 лютого залишився без запобіжного заходу. Причина – відсутність у суді підозрюваного через стан здоров’я. Прокурор САП двічі намагався продовжити йому зобов’язання, покладені раніше судом, проте суд відмовляв у задоволенні клопотання. Понад те, Солом’янський районний суд не дозволив детективам НАБУ примусово взяти зразок почерку і підпису одного з фігурантів справи.
Щодо справи про розкрадання коштів Міноборони, то остання новина у цій історії така: колегія Апеляційного суду міста Києва залишила без задоволення апеляційну скаргу детектива НАБУ і прокурора САП і залишила заступника міністра Павловського на посаді. Перед тим суд відмовився заарештовувати майно підозрюваного чиновника.
3. Арешт з сумнівним фіналом
Арешт підозрюваного у хабарі судді Малиновського райсуду Одеси Олексія Бурана. Щоправда, це досягнення не останнього півріччя, бо ж Верховна Рада дозволила затримати і арештувати Бурана ще 31 березня 2016 року.
Цьому дозволу передувала резонансна історія про те, що 29 березня того ж року Буран відкрив стрілянину по співробітниках НАБУ і зник при спробі затримати його за отримання хабара в півмільйона гривень. Детективи знайшли підозрюваного, суд відправив його до СІЗО, де затриманий донедавна і знаходився. Однак Заводський райсуд Миколаєва 6 лютого відпустив Бурана під цілодобовий домашній арешт. До слова, юрист з Центру протидії корупції Віталій Цокур вважає, що суд врахував лише аргументи захисту обвинуваченого, який наголошував на тому, що Буран прийняв детективів НАБУ за грабіжників, тому стріляв у них на ураження. «Це є маніпуляцією, оскільки наявний відеозапис із обшуків, на якому видно, що детективи НАБУ чітко представилися… Звільнення Бурана з-під варти дає йому моральну перевагу та можливості впливати на хід розгляду справи через свідків, котрі мають бути допитані. Крім того Олексій Буран зможе без кінця затягувати розгляд справи, фактично, «висуваючи свої вимоги» до обвинувачення, що ми зараз часто спостерігаємо в судах», — вважає юрист.
4. Прозорість
НАБУ позиціонує себе як максимально відкритий для ЗМІ і громадськості орган. Згідно зі статистикою, наведеною у звіті, за друге півріччя минулого року ЗМІ отримали від прес-служби Бюро 229 коментарів про діяльність НАБУ, крім того, надано 209 відповідей на запити ЗМІ.
Дивимося статистику далі: за півроку керівництво НАБУ (а це Ситник та його заступник Гізо Углава) дало 23 телеінтерв’ю, 7 інтерв’ю інтернет-виданням та 4 – друкованим ЗМІ. Керівництво Бюро виділяє час для спілкування із закордонними журналістами: дев’ять з цих 34-х інтерв’ю взяли іноземні ЗМІ.
5. Підвищення кваліфікації співробітників
Навчання детективів та аналітиків НАБУ закордоном. У звіті відомства йдеться, що впродовж ІІ півріччя 2017 року 96 співробітників НАБУ відвідали 17 країн з навчальними візитами. Серед країн – США, Румунія, Сінгапур, Польща, Велика Британія тощо.
У 2017 році на утримання НАБУ держбюджет передбачав 774 млн грн, САП – 119 млн грн. Ситник розуміє, що громадськість чекає, щоб органи демонстрували ефективність, тому спробував виправдатися: «Дуже багато спекуляцій з приводу того, що НАБУ не окуповує себе, не повертає державі витрачене. В принципі, таких підхід не застосовується і жодний правоохоронний орган, якщо ми беремо досвід інших держав, не окуповує себе».
Згідно з кошторисом, на зарплати працівників НАБУ у минулому році було витрачено 411 млн грн, ще 54 млн пішли на соціальне забезпечення.
Як відомо, Держбюджет на 2018 рік виділив НАБУ 857 млн грн.
Цікаві факти про працівників НАБУ:
Наталія Сокирчук, «Главком»
Джерело
