А у вашому садку гуляють? Це питання цікавить багатьох батьків дошкільнят. А днями до редакції звернулася читачка, яка живе неподалік садка і взагалі не бачить, аби його вихованці гуляли. Шкода, не сказала, де живе. Водночас є приватні садки, які рекламують обов’язкові прогулянки малечі. То що ж пішло не так?
Чи справді є проблема з прогулянками, спершу питаємо батьків. І тут відповіді різняться. Єдиного тренду немає, та все ж у більшості – садки, де вихователі справляються, – знаходять час і можливість вивести дітей на вулицю. Принаймні зі слів батьків, пише Репортер
«А що, буває таке, що з дітьми не гуляють? – дивується франківчанка Тетяна Бекита. – У нас у ДНЗ № 16 вихователі і взимку виводять дітей на вулицю, а весна-літо діти і в кінці дня чекають на вулиці батьків з вихователями. Можуть не піти на прогулянку, якщо дощ, сніг або сильний вітер. І батьки завжди цікавляться, чи діти гуляють. Думаю, це питання можна і треба вирішувати з вихователями».
Методистка інформаційно-методичного центру департаменту освіти і науки Людмила Чмелик говорить, що прогулянки з дітьми чітко прописані у режимі роботи садка. За якої погоди гуляти, а за якої – ні, вихователі вирішувати не можуть – на це є правила.
«За такої погоди як сьогодні, повинні гуляти, – каже Людмила Чмелик. А розмовляємо у понеділок, 26 лютого. – Якщо мороз, погода ясна і не вітряно, то так. Максимально низька температура для прогулянок – мінус 16. Впливає навіть не так температура, як вітер і негода – сильний дощ чи сніг, сльота. Тоді можуть бути обмеження. Якщо діти не гуляють регулярно, то в цьому вина керівника дитячого садка. Йому підпорядковується медична сестра, яка має відстежувати щоденні прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди. Бо це водночас і загартування дітей. І саме медсестра відповідає за дотримання режиму дня».
Чмелик пояснює, що діти не гуляють лише з дозволу керівника, якщо була відповідна рекомендація медсестри. Якщо батьки незадоволені тим, що діти гуляють мало чи нерегулярно, вони спочатку повинні звертатися до керівника. Розповідає, що були випадки, коли батьки скаржилися в департамент освіти:
«Ми розбиралися на місці і причини були різні. Наприклад, батьки просили не гуляти, бо нежить, шмарки. Батьки не вправі вирішувати, чи гуляти чи не гуляти дітям, – говорить Людмила Чмелик. – Якщо є проблеми зі здоров’ям, то дитина не має ходити в садок. А як її привели, то мають бути готові, що дитина гулятиме. Тож тоді ми розробили вказівки, що лише здорові діти ходять у садок. Якщо шмарки – дитина сидить вдома. Бо не може бути і такого, що хтось гуляє, а хтось – ні. Вихователь відповідає за всіх дітей і виходить на прогулянку з усіма».
Згідно із санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, прогулянки на відкритому повітрі повинні бути не рідше двох разів на день. У сумі оптимально діти мають гуляти в дитсадку 3,5-4 години на день. А скоротити прогулянку можна хіба через погіршення самопочуття, порушення стану здоров’я дітей, ускладнення погоди.
Влітку діти повинні мати головні убори. Аби не перегрітися на сонці, частину прогулянки необхідно проводити в тіні дерев і під тіньовими навісами. За відсутності вітру рекомендовано проводити ще й водні процедури та ігри з водою.
Власниця приватного садка у Франківську Наталя Пересадко розповідає, що в них регулярні гуляння – обов’язкові. Виняток – у сильний вітер чи мороз нижче 15. Каже, навряд чи прогулянки є для батьків визначальним фактором при виборі садка, але одним із важливих – точно.
«Ми гуляємо двічі на день за будь-якої погоди: 2-2,5 год в обід і годину ввечері, – розповідає Наталя Пересадько. – При вступі всіх батьків про це попереджаємо. Дощ для нас не завада, а навпаки радість. А в теплі пори року у нас заняття теж проходять на вулиці – з середини травня і до кінця вересня, можемо й їсти на вулиці. Люди реагують по-різному, але сьогодні все більше батьків усвідомлює важливість цього, і діти таки менше хворіють».
Аби забезпечити такі прогулянки, потрібно запастися і спеціальним одягом – на літо це панамки, на осінь – гумаки і прорезинені костюми, а на зиму – теплі комбінезони. В сумі потягне як мінімум тисячі на дві гривень. Однак, навіть у приватному закладі такий одяг є лише в половини дітей.
«У нас після кожної прогулянки усі батареї і сушки задіяні на масове сушіння одягу, – каже Наталя Пересадько. – За кордоном при вступі у приватні заклади за окремий внесок закуповують цю уніформу для прогулянок або ж батьки купують самостійно. І це зручно, бо діти не намокають і не мерзнуть. Поки ми не ставимо це як 100 % вимогу, бо розуміємо, що не всі батьки готові – як матеріально, так і морально».
