Село Нова Гута Майданської сільської ради Тисменицького району знайти непросто. Якщо вийти на улюбленій для багатьох грибників Франківська зупинці Ценжів, то можна побачити табличку: «Нова Гута. 2 км.», це вздовж по бетонці. Їздять сюди з Івано-Франківська і маршрутки. Саме в цьому селі 4 вересня сталася страшна пожежа, під час якої багатодітна сім’я залишилася без даху над головою. Журналістка Правда.іф познайомилася з цією родиною, аби побачити, як живуть погорільці сьогодні.
У Галини Краснової п’ятеро діток: найстаршій 10 років, наймолодшій – лише 3,5 рочки.
«Того дня ми сиділи на вулиці з сусідкою, пили каву, менші діти поряд гралися, старші були в школі. Озирнулися, а вона каже: «Дивися, який в тебе дим йде з хати!» Я забігаю до хати, а там саме телевізор вистрелив, вікна повилітали, чорний дим повалив. Уже не було нам куди йти, мама викликала пожежників, але така пожежа – то хвилинна справа. Хата була стара, дерев’яна. Надворі спека, сухо, все повисихало. Старші діти прибігли з школи, кричали, плакали, питали: «Мамо, а де ж ми будемо жити?». Молодші так налякалися, що майже тиждень не могли спати, постійно прокидалися зі страху.
Ми зв’язалися з сусідами, вони викупили хату, а самі поїхали за кордон, і вони впустили нас до тієї хати тимчасово жити, поки не знайдемо нове житло», – згадує той страшний час Галина.
Того дня, як я приїхала до села, у Галини саме було день народження. Іменинниця – в робочому одязі працює поряд з майстрами, які ремонтують житло, куди має незабаром переселитися багатодітна сім’я.
Ця хата збудована у 1986 році, тут залитий добротний фундамент, були зведені для тимчасового проживання дві кімнатки, але всередині – не поштукатурено, не було ні стелі, ні підлоги, нічого. Тому, аби Галина з дітьми могла поселитися в новій оселі, треба зробити всі внутрішні роботи, провести капітальний ремонт. Роботи проводять на кошти, які зібрала сестра Соломія з Гошівського монастиря. Також велику частину коштів дав меценат, підприємець Олег Качур.
А ще близько 30 тисяч гривень лежать поки що в касира-спеціаліста сільської ради, ці кошти тримають для оформлення усіх необхідних документів для оплати проведення нотаріальних дій з продажу-купівлі будинку.
«Люди відгукнулися на біду. 200 тисяч гривень виділила обласна рада і 40 тисяч гривень районна рада. Ви, як будете писати статтю, то подякуйте голові облдержадміністрації Денису Шмигелю, заступнику голови обласної ради Сергію Басарабу, депутатам Верховної Ради України Олені Вінтоняк, Ігорю Фрісу, районній раді на чолі з Тетяною Градюк і депутату Тисменицької районної ради Миколі Івановичу Іваненку, які першими відгукнулися на цю біду і дуже-дуже допомогли», – каже секретар виконкому Майданської сільської ради Марія Романівна Антоняк. Ця жінка цілими днями клопочеться, аби родина погорільців якомога швидше змогла переселитися до нового помешкання.
Раніше Галина з дітьми жили в приміщенні, загальною прощею 43 м2, а приміщення хати, до якої вони вже незабаром переселяться – площею 131 м2. Тут чотири кімнати, кухня і малесенький санвузол.
«Діти так тішаться новій хаті. Якби у ній не було так холодно, вони б уже переселялися», – усміхається Галина.
Роздивляємося нове помешкання. Тут тісненько, адже працюють майстри: хтось перевіряє, як працює нова пічка, хтось виконує інші роботи.
Для завершення робіт у кімнатах і кухні потрібно ще закупити фарбу і покриття на підлогу, купити штори на вікна.
На сьогодні сім’я має два дивани, двоярусні ліжка для дітвори, дві б/в секції від стінки «Гуцулка», парту і одне м’яке крісло.
На кухні, окрім електроплити і маленького холодильника, немає взагалі нічого. Родині потрібні кухонні меблі, раковина, кухонний стіл, табуретки. Немає жодного кухонного приладдя, є кілька тарілок, чашок, але потрібні каструлі, сковорідки…
У кімнатці, де буде санвузол, взагалі нічого немає: ні плитки, ні бойлера, ні ванни, ні унітазу. Але в першу чергу потрібні кошти для проведення каналізації і водопроводу.
Галина розповідає, що одягу, взуття, канцтоварів, портфеликів вистачає на усіх. Небайдужі люди, почувши про страшну біду, яка спіткала цю родину, передавали і вживані, і повністю нові речі з магазину. Але сім’я має величезна потреба у предметах вжитку, аби оселя для цих шести людей стала затишною.
«Так багато людей відгукнулося, почувши про нас. Я їм дуже вдячна. Це величезна допомога», – каже Галина.
Любов Загоровська
