З простреленими ногами везла поранених, бо не могла їх покинути – це історія не військової і не медика, а звичайної 15-річної дівчинки.
Історія Лізи Чернишенко – мешканки Попасної, яка самотужки взялася врятувати поранених людей і потрапила під обстріл, облетіла соцмережі, йдеться в ТСН.
Про те, що зробила, вона говорить буденно, наче нічого особливого. Зараз 15-річна Ліза у безпеці, під наглядом лікарів, а кілька днів тому не знала, чи виживе, проте ризикнула життям заради незнайомих людей.
«Їхала на машині і сталося так, що нас росіяни обстріляли», – розповідала у швидкій дівчинка.
Вона – сирота, від семи років живе з хрещеною, у Попасній. Того дня- жінка з дівчинкою вийшли пройтися околицями, на дорозі стояла автівка, в ній – четверо поранених, троє чоловіків та жінка. Вони просили довезти їх до лікарні у Бахмуті.
«Просто потрібна була допомога швидко, щоб не втратили багато крові», – пояснює дівчинка.
Ніхто зі знайомих дорослих на це не наважився, шлях до лікарні пролягає під російськими обстрілами. Хоч прав не мала, та дівчина вміла кермувати авто, і везти поранених зголосилась сама. Замінованою дорогою проїхала понад 30 кілометрів.
«Лежали міни у шахматному порядку, там проїхати ніяк було, але я якось проїхала, а потім ще був труп жінки, стовп, я проїхала і нас обстріляли», – розповідає дівчинка.
З простріленими ногами вона натисла на газ.
«В ноги потрапило, все, мене почало колотити, машина заглохла, я завести, а нас далі починають обстрілювати», – додає вона.
За кількасот метрів з’ясувалось, що росіяни влучили в акумулятор. Лізі та людям, яких вона везла, пощастило – на них натрапили українські бійці.
«Кричали, нащо ти поїхала, ти дурочка, я говорю, а щоб я робила», – виправдовується дитина.
Вона вмить стала символом незламності українців. Коли дівчину на ношах транспортували з евакуаційного потяга до львівської лікарні, вона ще не знала, що її розповідь облетіла соцмережі і вразила мільйони людей по всьому світу.
«Було боляче, багато крові, текло. Дуже важко було натискати педалі, педаль – щеплення дуже важко натискалась, ще й лівою ногою», – каже Ліза.
Дівчинку поранило в обидві ноги. Як з нестерпним болем вона могла і далі кермувати авто, медики не розуміють. Кажуть, ноги вдалось зберегти, довелось ампутувати лиш один палець. Хоч лікування буде тривалим, дівчина буде ходити.
«Вогнепальні пошкодження нижніх кінцівок, видалено металеві залишки від куль і металу іншого, який потрапив в рани», – розповідає завідувачка ортопедо-травматологічного відділення лікарні св. Миколая першого медобєднання Львова Галина Гачкевич.
Жінку та трьох чоловіків, яких везла, вона таки врятувала. Зараз вони під наглядом медиків. Ліза каже: це диво, що авто тоді не підірвалося.
«Високо було сидіння, якщо б воно було нижче опущене, я б не побачила і ми б могли підірватись, я їду і бачу круглі величезні міни. Я якось їх проїхала, пощастило, що не зачепила ні однієї, було дуже багато, метрів 300-400 все міни були», – пригадує дівчинка.
Зі Львова у Попасну Ліза повертатись поки не буде. У палаті багато малює та згадує хрещену. Каже, коли повезла поранених, обіцяла їй повернутися, а нині мріє, щоб навпаки, вивезти хрещену сюди, у безпеку, та поки зв’язку з тією нині немає.
