215 архівних документів поета Української повстанської армії Михайла Дяченка (псевдонім Марко Боєслав), 1 листопада передали до обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери. До цього часу вони були в особистій приватній колекції.
Про це Суспільному розповів директор музею Ярослав Коретчук.
За його словами, особливо цінними є десять радянських зошитів з особистими рукописами Михайла Дяченка. Ярослав Коретчук каже, що у зошитах повстанець написав поетичні твори про визвольну боротьбу з різними примітками, правками та доповненнями. Також є примірники підпільного часопису “Чорний ліс”, редактором якого був Марко Боєслав.
“Невеличка частина книг 20-х, 30-х і навіть 40-х років, навіть є спогади командира радянських партизанів Вершигори. Книги — самоосвітні. Це свідчить про те, що повстанці читали різноманітну літературу та займатися самоосвітою”, — каже Ярослав Коретчук.
Дочка племінниці Михайла Дяченка Мирослава Гаврилюк розповідає, що її мама часто пригадує про свого дядька. Жінка каже, що мама дуже гордиться ним попри те, що тавро бандерівця часто ускладнювало її життя.
“Вона часто згадує, як він знайшов можливість зустрітися з нею. Це була його остання зустріч, і він ніби попрощався з нею. Він попросив пробачення за те, що ці дві сирітки (вона і її сестра — ред.), не маючи ще 11 і 8 років, залишилися у порожній холодній хаті самі, тому що їхню маму заарештували. А він не може ними опікуватися, бо йому треба йти далі”, — розповідає Мирослава Гаврилюк.
Ярослав Коретчук припускає, що архів законсервували у металевому бідоні у 1950 році, бо останні документи — саме з цього часу. Для музею архів Михайла Дяченка викупили у прикарпатського приватного колекціонера за благодійні гроші.
“Документи — у непоганому стані. Їх можна прочитати практично повністю. Це свідчить про те, що документи перед тим, як потрапити до приватних рук, були непогано осушені від вологості. Перед тим приватний колекціонер, якому належала ця колекція, почав процес їхньої реставрації”, — розповідає Ярослав Коретчук.
За його словами, у планах музею перевидати рукописи Марка Боєслава для широкого загалу.
