На думку провідника українських націоналістів, усіх героїв цієї війни мають нагороджувати офіційно із військовими почестями, і це стосується не тільки його зятя офіцера-артилериста Василя Абраміва, пише Правда іф.
Реклама: Місцеві пропозиції
Ремонт інверторів, Ecoflow, зарядних станцій.”
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Колись, у далекому 2010-му Василь Абрамів, будучи бійцем ВО «Тризуб» імені Степана Бандери, у Запоріжжі, відрізав голову бюсту сталіна… За це, багато наших хлопців, трохи, посиділи по тюрмах…) Потім Василь зробив пропозицію моїй донечці Анастасії… я, як тато, погодився… і маю зятя. Визначаю його як «старшого», бо маю ще донечку Іринку, і «молодшого» зятя Володимира…, пише Дмитро Ярош
У 2014-у мої два зятя Добровольцями пішли на Війну (це для тих, хто вважає, що Війна почалась у 2022-у)…
Воювали завжди добре. Від їхніх командирів нарікань не було, навпаки, подяки…
Потім, у 2022-у році хлопці продовжили свій бойовий шлях…
Василь, ще будучи в УДА, отримав офіцерське звання в ЗСУ і став у березні 2022-го року, командиром мінометної батареї, потім – командиром батареї легких гаубиць L119 у 46-й бригаді ДШВ… Воював дуже добре, звільняв Херсонщину, співдіяв з підрозділами УДА, був представлений на орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня…
Не дали. Командуванню видніше. Тому, без претензій.
Потім, Наказом був переведений у 47 ОМБр. Став начальником штабу артилерійського дивізіону. Свої функціональні обовʼязки виконував і виконує на відмінно. (Я сам бачив, бо приїжджав регулярно до нього під час нашого контрнаступу на Півдні)…
Верховний Головнокомандувач, навіть, подякував йому у одному з вечірніх звернень.
Зараз мій Василько працює там, де працює… Ви всі чуєте про вже славетну 47-у ОМБр. Але, оці присилання по пошті медалей за поранення, яке він отримав, виконуючи бойові завдання на Херсонщині у складі 46-і бригади ДШВ – це знущання, а не відзначення…
Якщо Збройні Сили України не припинять ставитись до своїх командирів та бійців як до бидла, то нам буде дуже важко перемогти пацакстан, де як раз, люди-бидло…
Василю, вибач, що тебе «розконспірував», але це треба було написати, бо «совок» у ЗСУ – головний стримуючий фактор для нашої майбутньої Перемоги.
Журналіст, фрілансер. Закінчив факультет журналістики ЛНУ в 2008 році
журналістка, власкор регіональних та центральних ЗМІ. Закінчила Києво-Могилянську академію у 2019 році.
Роман Руснак загинув 29 вересня 2025 року поблизу Галича на Івано-Франківщині у дорожньо-транспортній пригоді. Боєць повертався з відпустки до місця служби.
