З березня 2020 року Калуська ЦРЛ працює з пацієнтами з коронавірусною хворобою чи підозрою на неї. За цей час у стаціонарі лікарні медичну допомогу надали 1575 пацієнтам.
Як розповіла медичний директор Калуської ЦРЛ Наталія Кінаш, медикам довелось працювати з абсолютно новим захворюванням у незвичних екстремальних умовах, наражаючи свої життя на небезпеку. До надання допомоги за цей час залучали лікарів різних профілів як з великим досвідом роботи, так і зовсім молодих спеціалістів, але з великим бажанням допомагати людям, пише Нафтохімік Прикарпаття.
Медичний директор також зазначає, що не в усіх пролікованих хворих були пневмонії, частина поступила на лікування з інших причин, до прикладу з інсультами, але при здачі ПЛР-тестів у них виявляли ковід. Нерідко наслідком коронавірусної інфекції у хворих були тромбози. Загалом захворювання це не вивчене, щоразу з’являється нова симптоматика. У декого це проявляється головними болями, підвищенням артеріального тиску, загальною слабкістю, ломотою, але без температури. Та якщо ІФА-тест показує наявність антитіл, то на 99 відсотків у цієї людини була коронавірусна інфекція.
“Всім нашим працівникам, які працюють з коронавірусними хворими, ми робимо один раз у 14 днів ІФА-тест, а тим, хто на «чистій» стороні, – один раз у місяць. І при цьому нерідко виявляємо, що у частини персоналу вже сформовані антитіла. Це означає, що захворювання у них пройшло безсимптомно”, – розповіла Наталія Кінаш.
За словами лікарки, захворювання на коронавірус значно перевищує щоденну статистику. Справа в тому, що багато людей мають легкий перебіг і не звертаються за медичною допомогою, іноді думають, що це звичайна ГРВІ, а не коронавірус. Також не всі здають тести.
“На жаль, дослідження засвідчують, що до 40% результатів ПЛР-тестів, які ми отримуємо, показують хибні результати. Я на власному досвіді в цьому переконалася. Хоча клінічно у мене був ковід, ПЛР-тест прийшов негативний. Але на 15-й день при здачі ІФА-тесту вже були антитіла. Загалом диференціювати звичайний грип від коронавірусу складно”, – зазначає лікарка.
Наталія Кінаш каже, що в серпні-вересні у Калуській ЦРЛ було зайнято по 130-136 «ковідних» ліжок, а тепер 100. Але тоді у багатьох хворих був набагато легший стан. Хоч тепер змінилися критерії до госпіталізації – тепер у стаціонар потрапляють лише ті пацієнти, які мають важкий перебіг хвороби і дійсно потребують лікування у медзакладі. Якщо раніше у стаціонар клали хворого із сатурацією 95 і нижче, то за теперішнім стандартом МОЗ показанням до госпіталізації є сатурація 92 і нижче або 50 і більше відсотків уражених легень. Більшість хворих лікується амбулаторно.
“Але оскільки в стаціонарі зросла частка важких пацієнтів, то зросла і смертність, – пояснює медик. – Є випадки, коли пацієнти помирають до трьох діб. Загалом якщо важко з перших днів, то прогноз невтішний. Стабілізувати і вивести такого пацієнта дуже складно. Також раніше, якщо у хворого були цукровий діабет, гіпертонія, онкологія і ще коронавірусна хвороба, то його госпіталізовували, а тепер госпіталізація відбувається лише в тому випадку, коли ці хвороби у стані загострення”.
Вік, додає Наталія Кінаш, відіграє важливу роль, оскільки в переважної більшості людей після 60 з’являються супутні захворювання і патології. Проте супутні захворювання можуть бути і в молодшому віці. До прикладу, 1 грудня помер 32-річний житель району, який мав важку серцеву патологію, а інфікування коронавірусом загострило перебіг хвороби.
Друга причина смертності при коронавірусній хворобі – це спадкова схильність до важкого перебігу захворювань. “Ми вже мали такі випадки, коли втратили і маму, і доньку, також це можуть бути батько і син, рідні брати. Ми спостерігаємо таку закономірність”, – зазначає лікарка.
