До Дня Збройних сил України та святого Миколая міський голова Руслан Марцінків завітав до Першого добровольчого хірургічного шпиталю БРАСС, аби поспілкуватися з тими, хто віддав своє здоров’я за захист нашої держави. У цьому госпіталі військові проходять реабілітацію з різних куточків країни та їх об’єднує одне – віра в те, що вони стануть на ноги і зможуть жити повноцінно.
Йдеться на сайті міського голови Руслана Марцінківа.
“З хлопцями поспілкувався міський голова, і видно було в цьому, що то для нього така щира ця розмова, не офіційний приїзд, щоб відмітитись, а видно, що він запитував. Запитував звідки хто, про те, яких заходів бракує, чим би міг міський голова допомогти зі свого боку, щоб ще ту реабілітацію зробити такою більш ефективною”, – ділиться засновник і керівник першого добровольчого хірургічного шпиталю Станіслав Онищук.
Поранені захисники зверталось з багатьма проханнями до міського голови. Зокрема, було прохання організувати поїздку на озеро Синевир. Через важкі поранення більшість часу військові змушені проводити у стінах лікарень та закладів для реабілітації. Тому для них така поїздка буде розвантаженням від лікарняних буднів.
Військові, які проходять реабілітацію раді, що про них не забувають та вже чекають наступного приїзду міського голови.
“Емоції гарні, подарунки гарні, багато в чому допоміг нам, за все дякую. Особисто в мене прохань не було, в мене тільки прохання до Бога, щоб швидше вилікуватися та й усе”, – каже військовослужбовець на реабілітації Олександр.
Попри важкі поранення та навіть втрату кінцівок, хлопці залишаються на позитиві. Зізнаються, що мріють наступного разу зіграти теніс або баскетбол з міським головою. А ще попросили спільну поїздку, щоб пограти тир та відчути знову зброю в руках.
“Я дуже вражений, така комунікабельна, щира людина, не можна було відмовчатися, треба було хоч якесь слово вставити. Вставив слово, ми ж тут проходимо реабілітацію, гартуємося фізично, піднімаємося, щоб ми показали нашу фізичну вдалість, наскільки ми зміцніли, змужніли і стали більш критично мислити”, – каже військовий Тарас Процюк.
Міський голова старається відвідувати військових та ветеранів не тільки на якісь свята чи знакові події, але й іноді просто так. Аби подивитись чи в належних умовах вони проходять реабілітацію та чи всім задоволені. А також, щоб вислухати додаткові прохання чи побажання хлопців.
“Ми підтримуємо, допомагаємо Першому добровольчому шпиталю. Дякуємо колективу, який працює, а найбільше дякуємо хлопцям, завдяки яким можемо жити, працювати і які тут знаходять свою реабілітацію і ставлять їх на ноги. Тому сьогодні приїхали з подарунками в ім’я Миколая і просто поспілкуватися, потиснути руки і сказати: “Дякую!”. Ми тут маємо плани, щоб допомогти по їхніх пару поїздках, щоб хлопці десь могли розвіятись – це важливо, це теж елемент психологічної реабілітації”, – наголошує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
Але є й ті, які на жаль так і не повернулись з фронту та назавжди залишаться лише у памʼяті рідних та близьких. І памʼять про них житиме вічно! А місто у свою чергу всіляко допомагає зберегти памʼять про їхній Героїзм! Зокрема, до дня Збройних Сил України та дня волонтера провели службу Божу та панахиду за загиблими воїнами. А також вручили відзнаки «За честь і звитягу» (посмертно) та відзначили, тих хто невпинно допомагає наших захисникам тримати фронт.
Серед тих, кому вручили відзнаку за «За честь і звитягу» (посмертно) була й дружина полеглого Героя, Валентина Сильченко. Її чоловік Микола Сильченко на початку повномасштабного вторгнення зумів зупинити ворога завдяки підриву моста в Ізюмі. Воював ще з часів АТО, тому для нього захист держави стояв понад усе. Дружина розповідає, що для неї,як для дружини полеглого Героя, означає ця відзнака:
“Це, знаєте, відзнака того, що цих людей не забувають, що це не кількість загиблих, це імена, які будуть пам’ятати. Для нашої родини це як світло, що їх пам’ятають, що про них не забувають. Я думаю, що вони десь на небі, в небесному батальйоні, бачать це, що їхні життя були не дарма покладені на захист України, на те, щоб ми жили, люди далі жили. Вони це прекрасно знали, коли вони йшли, що вони, на жаль, можуть не повернутись, і більшість це розуміє. Ми йому дуже вдячні за це і будемо завжди пам’ятати про нього”, – вважає дружина полеглого Героя Валентина Сильченко.
Місто й надалі буде вшановувати та пам’ятати тих, хто віддав найдорожче за нашу свободу – своє життя.
“Насправді, до Дня Збройних Сил України та до Дня волонтера нагородили, на жаль, посмертними нагородами за честь і звитягу, а також тих волонтерів, бо дуже багато рідних саме загиблих Героїв продовжують волонтерити. Тому нагородили, вшанували пам’ять, помолились за тих, хто зараз боронить наш фронт, і відслужили панахиду за загиблими героями”, – підсумовує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
