Під час тижневого навчального курсу з реабілітології та фізіотерапії у паліативній допомозі за участю німецького реабілітолога, фізіотерапевта Мальтійської університетської клініки Пітера Ніланда викладачі Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) та лікарі-реабілітологи Івано-Франківської обласної клінічної лікарні вивчали теорію і практику новітніх методів реабілітації. Після насиченого та цікавого тижневого навчання отримали міжнародний сертифікат.
Уперше до тривалої співпраці Івано-Франківського національного медичного університету, Івано-Франківського обласного клінічного центру паліативної допомоги та Мальтійської університетської клініки німецького міста Бонна долучилася Івано-Франківська обласна клінічна лікарня. Проректор ІФНМУ Ганна Ерстенюк наголошує, що співпраця медичного університету із закладами охорони здоров’я є надзвичайно важливою, адже навчальний заклад саме для них готує фахівців. Своєю чергою, в лікарні наголошують, що практично кожен відділ закладу потребує реабілітолога, тому дуже важливо, щоб їхні фахівці пройшли відповідне навчання. До групи, котра першою пройшла навчальний курс німецького фахівця увійшло 35 викладачів університету та 15 лікарів, пише газета Галичина.
– На базі ІФНМУ три роки тому почали готувати фахівців за спеціальністю «фізична терапія та ерготерапія». Тут є дві проблеми: навчально-методична база і кадри, – зауважує завідувач кафедрою фізичної реабілітації, ерготерапії та фізичного виховання ІФНМУ Ігор Чурпій. – З базою трохи простіше, тому що навчання відбувається в медичному університеті і багато профільних тем, які викладаємо, уже напрацьовано. З викладанням реабілітації та ерготерапії – складніше. Тому вирішили разом із німецькими колегами започаткувати навчальний курс з реабілітації в паліативній допомозі. Зібрали спеціалістів з різних галузей, тут є хірурги, сімейні лікарі, терапевти, кардіологи, невропатологи, психіатри, медичні сестри… Важкі хворі є в кожному з цих відділів і мусимо шукати шляхи надання їм кваліфікованої допомоги…
Під час лекційних занять, які проходили на базі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, спорткомплексі та центральному корпусі ІФНМУ, Пітер Ніланд разом зі своєю колегою фізіотерапевткою Наталією Шерер поділилися з прикарпатськими медиками прикладами паліативної реабілітації з власної практики. Лекції та майстер-класи були дуже динамічними та прикладними. Також під час візиту до Івано-Франківська німецькі лікарі ознайомилися з роботою неврологічного відділення обласної клінічної лікарні та обласного центру паліативної допомоги, розповіли про роботу схожого центру в Німеччині, поспілкувалися з пацієнтами і навіть проконсультували окремі випадки.
Пітер Ніланд вперше відвідав Україну, але загалом має чималий досвід поїздок в інші країни з лекціями-навчаннями, зокрема, як волонтер побував у Новій Зеландії та США. Каже, що в Івано-Франківську його вразив щирий та сердечний прийом і те, що всі умови, котрі він висунув своїм тутешнім партнерам, було виконано.«Побачили ідеальні умови, а найважливіше – пильних слухачів та їхню жадобу до знань, – ділиться враженнями Пітер Ніланд. – А також – можливість створити гарну базу для реабілітації майже у всіх медичних напрямах і для всіх професійних груп, які навчаються в університеті: фізіотерапевтів, ерготерапевтів, логопедів. Звичайно, першими кроками до цього є підготовка навчальних планів, розробка і розвиток всієї навчальної системи. Коли говоримо про університет, то насамперед мова йде про загальну реабілітацію для видужання хворих, натомість паліативна медицина спрямована на зменшення страждань. Суть нашої концепції така: реабілітація від народження, починаючи з педіатрії проходить через всі медичні напрями аж до геріатрії та паліативної допомоги, утворюючи таким чином мультидисциплінарне коло. Взаємодія міждисциплінарних команд сприяє обміну досвідом між лікарями, психологами, духівниками, соціальними працівниками, фізіотерапевтами, а також волонтерами».
Асистент кафедри інфекційних хвороб та епідемілогії ІФНМУ Андрій Процик зауважує, що першим поштовхом до відвідин курсу з фізичної терапії та реабілітації Пітера Ніланда стала нова університетська спеціальність «фізична терапія, ерготерапія».«Наступного року на нашій кафедрі мають бути перші студенти цієї спеціальності. Для того, щоб ми розуміли як їм правильно пояснити аспекти нашої спеціальності, щоби навчання було корисним, а не формальним, з боку університету була рекомендація делегувати одну людину з кафедри, – розповідає Андрій Процик. – Коли приїжджає людина з іншої країни з дещо іншою системою навчання, то цікаво почути, як у них все відбувається. Ті моменти, які почув, стосуються всіх спеціальностей, тому що ми лікуємо не хворобу, а пацієнта. І дуже часто буває, що у нього не одна хвороба, а є основна, профільна, з якою він до нас звертається, і разом з нею – супутні. Якщо ми не будемо займатися супутніми захворюваннями, то не досягнемо потрібного ефекту. Задоволений курсами, навіть попри те, що спікер говорив німецькою, а я не володію нею. Маючи якісь знання з латині та англійської мови, починав вловлювати деякі спільнокореневі слова. Ще тиждень-два і половину сказаного я б розумів, манера викладання, експресія спікера допомагає кращому розумінню».
Завідувач відділення фізіотерапії з центром реабілітації обласної клінічної лікарні Євген Штайден розповідає, що у відділені, яке він очолює активно розвивають реабілітаційний напрям, який лише започатковують в Україні.«Лише другий рік проводяться курси спеціалізації для лікарів з фізичної реабілітації, – роз’яснює Євген Штайден. – На базі відділення будемо відкривати центр фізичної реабілітації. За реабілітаційною медициною – майбутнє, думаю, такі центри будуть створювати у всіх районних центрах області, як – і відділення паліативної допомоги. Шукаємо різні шляхи для того, щоб удосконалити свої знання і бути готовими до роботи з пацієнтами. Проходили курси підвищення кваліфікації у Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні, Краківській клініці реабілітаційної медицини і тепер – німецька сторона проводить лекції та практичні заняття і вчить нас запроваджувати реабілітацію в українських реаліях. Досить нетиповий для нас рівень підготовки, багато уваги, окрім викладення теоретичного матеріалу, приділяється освоєнню практичних навиків. В Україні трохи інша методика викладання, було б корисно українським викладачам та університетам запозичити саме цей німецький досвід…
