З 1 серпня в Україні було скасовано механізм гарантованого постачання газу населенню за регульованими цінами. Відтепер вартість блакитного палива буде формуватися за ринковими механізмами, а постачальники газу будуть боротися за споживача, від чого останній повинен тільки виграти.
З 2015 року природний газ для приготування їжі та обігріву будинків більшості українців постачають регіональні газові компанії – газзбути. Впродовж п’яти років вони безперебійно забезпечували українців ресурсом, розвинувши найбільшу мережу центрів з обслуговування клієнтів, а також онлайн-сервіси, пише “Західний кур’єр“.
Зараз на ринок газу, на додачу до перевірених постачальників, починають виходити нові компанії. Як наслідок, перед споживачем постає вибір: або залишитися зі своїм поточним постачальником (договір автоматично продовжить діяти), або ризикнути і спробувати інший варіант.
Переходити чи не переходити?
Першим аргументом для зміни постачальника газу для більшості громадян є, звісно, ціна. Нові гравці ринку, можливо, будуть пропонувати казкові знижки задля переманювання клієнтів. Але ж усі знають, яка юшка виходить з дешевої рибки…
До того ж більшість нових постачальників поки не мають достатньо відділень для обслуговування клієнтів. Може так статися, що для вирішення певних питань споживач повинен буде їздити в інше місто.
І що ще важливо знати – при переході до іншого постачальника газу якість блакитного палива не може змінитися, як обіцяють деякі з новачків. Увесь ресурс, незалежно від постачальника, з яким ви підпишете договір, буде надходити з однієї й тієї ж газової мережі.
Що буде з ціною на газ?
Держава більше не регулює ціну газу і не впливає на неї. Ціна формується виключно на підставі ринкових факторів.
У вересні газзбути визначили ціну природного газу для населення у 5,49 грн за кубометр і запропонували своїм клієнтам взяти участь в акції «Твоя енергонезалежність» та викупити потрібний запас газу на зиму за акційною ціною 4,99 грн за кубометр. Цьогоріч участь у такій акції буде дуже актуальною у зв’язку із скасуванням регульованих цін для населення і здорожчанням природного газу в Європі.
Стрімко зростає ціна газу і у державного монополіста «Нафтогаз України». У вересні компанія підняла вартість газу для своїх клієнтів на 45%, а вартість газу в рамках річного контракту склала 5,24 грн за куб. м.
Інші постачальники виставили аналогічні ціни.
Чому ціна зростає?
Вартість блакитного палива в Україні напряму залежить від котирувань на європейських біржах. Після падіння цін до історичного мінімуму навесні поточного року, зараз на газових хабах у Європі відбувається стрімке здорожчання природного газу.
До речі, збільшення ціни перед початком опалювального сезону – традиційний тренд на європейських ринках. Враховуючи, що в основі українських цін лежать імпортні паритети, можна очікувати, що вартість блакитного палива в Україні перед настанням холодів зростатиме. Аналітики впевнені, що ціна газу для кінцевого споживача взимку зросте до 7 грн за куб. м.
На споживачів чекають цікаві часи
«Розбудовуючи з 2015 року конкурентний ринок газу, який мав бути подібним до європейських ринків, наша держава так і не досягла успіху в цьому напрямку. Формальне «відкриття ринку для населення», яке відбулось з 1 серпня, аж ніяк не можна назвати справжнім ринком. Умови для конкуренції так і не були створені», – зазначає голова правління Асоціації постачальників енергоресурсів Артем Компан.
В усіх підручниках з економіки написано, що конкурентною є ціна, яка формується внаслідок урівноваження попиту і пропозиції на ринку. Однак вартість газу в Україні встановлюється не за ринковими правилами.
«Весь газ, що видобувається державними компаніями, надходить не на вільний ринок, а передається в НАК «Нафтогаз України», який вже монопольно ним розпоряджається. В результаті маємо неконкурентне ціноутворення і незрозумілі ціни», – підкреслює пан Компан.
Нинішня українська влада вкотре намагається не дуже граційно «прослизнути поміж крапель». З одного боку, уряд має виконувати вимоги закордонних кредиторів щодо відкриття ринку газу. З іншого – маємо монопольне положення «Нафтогазу». У результаті маємо «неринковий» ринок, намагання відштовхнути надійних постачальників від споживачів, а також безлад із ціною.