За останній місяць на Прикарпатті змії покусали мінімум 10 людей.
При цьому більшість плазунів були отруйними, тож потерпілі опинилися в лікарні. Як обійти змій на прогулянці та що робити, коли вберегтись не вдалося? Розкаже Репортер.
Сім років щастя не буде
«У нас місцевість лісова, більшість чоловіків досі займається лісом. А тому зустріти змію – це нормально, а боятися – люди насміхатимуться, – говорить Михайло Росінський, мешканець села Лоєва. – Знаєте, мене від малого всюди з собою тягали в ліс – по афини, малину, дикий часник, а тато ще й бортництвом займався (дикими бджолами – авт.). Змій бачили не раз. Якось так навчили, що їх боятися не можна, а навпаки – треба дружити, бо це вони бояться людей. Змії від нас тікають, а кого кусають, то хіба випадково наступити».
За словами чоловіка, років п’ять тому він повертався з роботи додому лісом і побачив карпатську гадюку. Змія переливалася від коричневого й до темно-жовтого кольору. А далі прямо посеред дороги почала відкладати яйця.
«Знаю таких людей, що вбили б, але я чоловік віруючий і в мене принцип – не вбивати змій та павуків. Тато колись казав: вб’єш змію – сім років щастя не буде, але я не перевіряв, – сміється Росінський. – То зірвав дві галузи від молодої сосни і прикрив її. А вона навіть не зреагувала. Мені якось щастить на такі випадки, зустрічаю змій ще до того, як вони починають вилазити з-під землі. В мене є друг із Семенівки – також Михайло. Того року йшли на сінокіс, то зустріли ледь не ціле кубло гладунів. Один вкусив мого товариша, той почав панікувати. Я йому кажу: «То не гадюка, заспокойся, тобі ж не зле». Але не було з ким говорити, поки сам не вгомонився».
Каже, гладуни, як і вужі не отруйні, ще й до всього – сліпі. Вони можуть кучкуватися одне на одному, звисати, приймати різні дивні форми, але при тому абсолютно безпечні для людини. І тільки неуважність може їх змусити вкусити – бо ж спрацьовує інстинкт самозахисту.
«Саме в нашій місцевості з отруйних є тільки гадюки, та й то вони живуть лише в полях, далеко біля дороги, десь на смітниках, – пояснює чоловік. – А от неотруйних більше, хоч вони також можуть трохи нашкодити. Мені пояснював колись тато, що вужі як оси – злітаються на всіляке сміття, впитують його і стають переносниками зарази. Тож, якщо вкусить, нога чи рука може довго гоїтися. Слава Богу, мене за все життя жодного разу змії не кусали. Може, щастило, а може, тому, що я їх не боюся».
Самостійна допомога
«Цьогоріч в області вже траплялися кілька випадків, коли змія кусала людину, але порівняно з минулим роком на цей період випадків дуже мало, – говорить інфекціоніст Василь Яцків. – Все від того, що в нас пізно почалася весна, ввечері були приморозки, а вдень або холодно, або дощ. Тому плазуни старалися якнайдовше залишатися в теплі й не вилазити. Тепер вийшло сонечко, змії повилазили погрітися. Ну, й відповідно люди тепер частіше гуляють лісом, у паркових зонах і ніколи не вгадаєш, де може вилізти змія».
За його словами, при укусі змії потрібно якнайшвидше висмоктати отруту, бажано протягом двох годин – не довше. Але висмоктувати отруту можна за умови, якщо в роті немає відкритих ран, карієсу, тріщин на яснах чи язикові. Отрута ніяк не нашкодить, якщо не потрапить у кров. При цьому постійно потрібно промивати рот водою.
«Далі треба промити місце укусу перекисом водню. Можуть бути й аналоги – різні антисептичні, – пояснює лікар. – Коли рана набрякла, але звідти більше не витікає кров – треба перев’язати місце укусу, та не надто сильно. І тут найголовніше – потрібно викликати швидку й мінімізувати своє пересування, всілякі активності, щоб зменшити швидкість розповсюдження отрути в організмі. Смішно, коли у фільмах показують, як зміїний укус чимось припікають – сиплять пороху чи просто сірником. Це ще більше ятрить рану, кров починає бігти удвічі швидше й відповідно отрута разом з нею».
Треба пам’ятати, за словами Яцківа, що змії ніколи не нападають першими. А у воді вони практично безпомічні, тому панікувати, якщо в річці чи в озері побачили плазуна, не варто. Якщо ж змія, особливо гадюка, прийняла агресивну позу й сичить – треба просто повільно відступити.
«Якщо людину вкусила отруйна змія, то сама ж людина може це легко визначити. Найпоширеніші симптоми проявляться одразу: слабкість, блювота, головний біль, запаморочення, температура, – каже він. – Найважливіше – якомога швидше доправити людину до медзакладу. В лікарнях області – і державних, і приватних – є ін’єкції проти отрути від змій. По селах та районах їх може не бути, але там вводять практично будь-який серцево-судинний засіб, щоб розрідити кров та призупинити розповсюдження отрути по організму».
Чоботи й дзвіночки
На Прикарпатті є декілька методів і повір’я, як вберегтися від нападу змій, не зустріти їх на стежці та не хвилюватися за те, що хтось цапне за ногу. Ось найпоширеніші:
- намастити голі стопі часником, поверх одягнути шкарпетки та взути гумаки;
- по дорозі до лісу закинути собі в сумку чи наплічник якусь річ, що дзвенить – залізо, цвяхи, дзвіночки тощо;
- перед тим, як йти до лісу, полити руки оцтом, добре їх протерти й легенько промити під краном;
- також можна намастити якусь поживну річ олією з медом – хліб, овочі, зелень. Все завернути в торбинку, але не зав’язувати.
«Репортер» не гарантує 100 % надійність цих методів, але спробувати варто. Дивіться під ноги, бережіть себе і пам’ятайте – змії ніколи не нападають першими.
