Вчора, 31 січня, у мережі з’явився пост прикарпатки Надії Шуфар, яка скаржилася на роботу працівників Бурштинської міської лікарні.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Про це пишуть Галицькі Гроші з посиланням на групу Наше Прикарпаття у фейсбуці.
“23 січня 2021 року у Бурштинській міській лікарні в нашій сім’ї сталося горе – помер вітчим у звязку із наслідками COVID-ої хвороби і на нашу переконливу думку, жахливою роботою лікарні. Півтора місяця він був під кисневою маскою, до останньої хвилини свого життя”, – пише Надія.
За її словами, 19 грудня вітчим потрапив у лікарню у Інфекційне відділення, де вже лежала мама жінки. Через два дні його перевели у Реанімаційне відділення через погіршення стану здоров’я (падіння сатурації). Одразу ж чоловік був підключений до CPAP(сіпап).
“За перший тиждень не було жодного покращення, він став прив’язаний до маски, навіть на декілька секунд не міг розлучитись із нею – просто задихався, коли тиск падав. Сіпап подавав кисень у легені під максимальним тиском на апараті, завдяки чому хворий дихав. Кисень знаходився у балонах на території лікарні у так званій “кисневій”, де повинна бути киснева станція“, – додає жінка.
Вона запевняє, що заміна балонів відбувалася кожні 2-6 годин, в залежності від кількості підключених пацієнтів. Три робочих балони і один резервний, тобто життя хворого залежало від одного балону! При зміні балонів кисень у апараті падав і вітчим починав задихатися. Все зводилося до того, що переключили кисень і тоді кілька годин відпочинку.
Згодом Надія хотіла перевести вітчима до лікарні в Івано-Франківську, однак він був не транспортабельний. Тоді ж вона помітила ще одну проблему – в Івано-Франківську немає машини, яка б могла перевозити тяжкохворих.
Вже 31 грудня жінка дізналася, що завезеного у лікарню кисню, при необхідному для хворого тиску у системі, не вистачить на всі вихідні. Або кисню вистачить, якщо тиск у системі зменшити, що було неприпустимо у стані хворого.
“Ми одразу почали дзвонити і писати всюди (до офісу президента, на гарячу лінію COVID), щоб підняти цю тему. Нам тоді вдалось добитися негайної поставки кисню в Бурштинську лікарню. Також друзі вітчима привезли балони із технічним киснем, щоб у крайньому випадку підключати їх і дати шанс кисневозалежним, які лежали в лікарні”.
Надія розповідає, що ситуація почала покращуватися, однак проблеми із переключенням кисню так і не припинилися. Ще однією проблемою стало те, що життя кисневозалежних хворих у Бурштинській лікарні залежить не від кваліфікованих спеціалістів і лікарів, а від звичайних сторожів, яким до своїх обов’язків дали ще й переключати кисень. А відстань від приміщення, де сидить сторож до балонів близько 200 метрів.
“У ніч 19 січня в результаті пізнього переключення балону із киснем вітчиму стало знову гірше. Сторож забув мобільний телефон і дозвонитися до нього, що кисень падає не було можливим. Тієї ночі кисень у апараті впав до 40%. Черговий лікар і наша мама почали бігти в кисневу, щоб включити його самостійно. Після цього вітчима реанімували, але легені, які скрутилися під час відключення кисню, так і не розкрилися”.
Наразі жінка хоче привернути увагу відповідних органів, щоб розпочати розслідування по використанню COVID-коштів, покарання всіх причетних до надання лікарні статусу регіональної опорної (при відсутності у неї для цього інфраструктури), покаранні всіх причетних до смерті і виключення повторення ситуацій у подальшому.
Головне фото ілюстративне
