Івано-Франківський міський суд задовольнив позов громадянки України проти російської федерації (в особі міністерства юстиції російської федерації) про відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю її батька, офіцера Юрія Барана. Суд розглянув цивільну справу за правилами загального провадження та встановив факти збройної агресії та відповідальності держави-агресора.
Позов був поданий у серпні 2025 року. Позивачка обґрунтувала його тим, що внаслідок збройної агресії російської федерації вона зазнала глибоких моральних страждань через загибель її батька. Юрій Баран, військовий пенсіонер із Делятина, з початку війни записався добровольцем, пише Бліц-Інфо.
З травня 2014 року він був призначений начальником штабу 5 територіального батальйону оборони «Прикарпаття».
Трагічна загибель офіцера сталася 8 липня 2014 року під час обстрілу батальйону поблизу Амвросіївки Донецької області. Чоловік загинув від кулі снайпера, яка поцілила йому в голову. Загибель була пов’язана з виконанням обов’язків військової служби.
На момент смерті батька доньці було лише 8 років. Смерть батька завдала їй тяжкого удару, позбавила душевного спокою, відчуття захищеності та впевненості у майбутньому. Донька не змогла повністю повернутись до нормального, спокійного життя. Позивачка вимагала стягнути з відповідача 5 000 000 (п’ять мільйонів) гривень як справедливу компенсацію моральної шкоди, завданої державою-агресором.
Відповідач (російська федерація) у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, зокрема, через оголошення на сайті «Судова влада». Зважаючи на це, суд ухвалив провести заочний розгляд справи. Суд встановив, що російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території, що є прямим порушенням норм міжнародного права. Суд послався на Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який покладає повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок окупації, на російську федерацію як на державу-окупанта. Крім того, суд зазначив, що держава-агресор, яка грубо порушує основні свободи та права людини, не може використовувати імунітет від судового переслідування для уникнення відповідальності. Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивачки, спричинених втратою батька, та встановлений факт порушення відповідачем основоположних прав людини, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд визнав, що це є справедливою компенсацією від агресора. Суд постановив стягнути з російської федерації (в особі міністерства юстиції російської федерації) на користь доньки загиблого офіцера 5 000 000 (п’ять мільйонів) гривень відшкодування моральної шкоди.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення суду було складено та підписано 04 листопада 2025 року.
