У багатьох розвинених країнах існує по кілька видів допомоги сім’ям з дітьми, незалежно від їхнього достатку. Пише Главком.
Українці вже звикли, що з народженням дитини сім’я отримує «подарунок» від держави у вигляді енної суми грошей. Закон «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» був ухвалений ще 1992 року. І в ньому вже говорилося про те, що кожна сім’я має право на одноразову допомогу при народженні дитини. Відтоді закон «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» пережив півсотні редакцій. І розмір цієї допомоги далеко не завжди був таким, як зараз.
За допомогою такого «подарунка» передбачалося підправити демографічну ситуацію, яка вже тоді стала стрімко погіршуватися. На жаль, як показали наступні роки, початкову мету досягти навряд чи вдалося. Однак до допомоги при народженні люди звикли і болісно сприймають будь-які натяки на можливе припинення або скорочення цих виплат. Нещодавно голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народний депутат від «Слуги народу» Галина Третьякова потрапила в скандал після заяви про те, що деякі люди заводять дитину виключно заради отримання державних грошей. Яку допомогу на дитину платять в Україні і як цю систему пропонують змінити читайте далі.
Скільки платили раніше
Спочатку законом було встановлено, що допомога при народженні дитини становить 4 мінімальні зарплати, а якщо майбутня мама ставала на облік до 12 тижнів вагітності і регулярно відвідувала жіночу консультацію, додавалося ще 2 «мінімалки». На сьогодні це було б 18 892 і 28 338 грн відповідно. Але тоді, в 90-ті, в період гіперінфляції, цих грошей вистачало не на багато.
2000 року ВВП України вперше показав зростання після десяти років падіння. Але, тим не менш, 2002 року витрати на допомогу при народженні дитини вирішили урізати. Було вирішено, що розмір виплат тепер становитиме всього один прожитковий мінімум.
З 2004 року допомогу збільшили до двох мінімумів, а з 2005-го – відразу до 22,6 прожиткового мінімуму. З них 9 мінімумів було вирішено виплачувати відразу, а решту суми розбити на рік. Всього допомога становила приблизно 8500 грн (при тому, що середня зарплата тоді була всього 804 грн).
Але вже наступного року прожитковий мінімум і зарплати зросли, а допомогу при народженні дитини «прив’язали» просто до торішньої цифри – 8500 грн, з яких 3400 платили відразу, а решту – протягом року.
2008 року розмір виплат був збільшений, а крім того, вперше була введена диференціація виплат залежно від того, скільки дітей в родині. Так, сума виплат на першу дитину зросла до 12 240 грн, на другу – до 25 тис., на третю і всіх наступних – до 50 тис. грн. Це було 22, 45 і 90 прожиткових мінімумів відповідно. А середня зарплата тоді становила близько 1800 грн.
Щоправда, при цьому виплати на другу дитину розтягнули на два роки, а на третю – на три роки.
Негативні наслідки щедрості
2011 року розмір виплат збільшили ще більше: до 30 мінімумів на першу дитину, до 60 – на другу і до 120 – на третю і наступну дитину. Тоді це було близько 25, 50 і 100 тис. відповідно.
Однак на той час уже стала помітна тенденція, коли народження дитини планувалося переважно для отримання цих грошей. Тому чергову редакцію закону доповнили нормою про те, що в разі позбавлення батьківських прав, поміщення дитини до дитячого будинку і навіть просто, якщо виявиться нецільове використання грошей (хоча хто і як це перевіряв?), виплати припиняються.
З середини 2014 року диференціація виплат була скасована, а виплати розтягнуті на три роки. Це нововведення було одним з пунктів антикризового закону, і сенс його введення стає зрозумілий вже з самої назви документа: «Про запобігання фінансовій катастрофі і створення передумов для економічного зростання в Україні».
На дітей, які народилися до 1 липня, батьки отримували 30 960, 61 920 і 123 840 грн відповідно, а після 1 липня всі стали отримувати після пологів 41 280 грн, незалежно від того, яка це по рахунку дитина в сім’ї. З них 10 320 грн виплачували відразу, а решту суми – протягом трьох років (по 860 грн на місяць). Такі суми при народженні дитини виплачують досі.
Що пропонують парламентарії
Треба сказати, тема виплат при народженні дитини – одна з традиційних в парламенті. Спочатку довго звучали ідеї диференціювати виплати на дітей, потім, коли цю норму узаконили, з’явилися різні ініціативи щодо збільшення виплати. А після скасування збільшених сум на другу і третю дитину – вимоги їх повернути. У парламенті нинішнього скликання також зареєстровано кілька таких законопроєктів.
Так, один із законопроєктів пропонував на першу дитину виплачувати 50 тис. грн, на другу – 100 тис., на третю – 150 тис. Інший передбачав виплати в розмірі 54 350, 108 700 і 163 050 грн відповідно, розтягнуті до 6 років. Ще один схожий проєкт пропонував збільшити допомогу при народженні першої дитини до 52 прожиткових мінімумів (зараз це 92 500 грн), другої – до 70 мінімумів (124 530 грн), третьої і далі – до 120 мінімумів (213 480 грн). Четвертий містив практично такі ж суми, але, крім того, пропонував ввести додаткові виплати по догляду за дитиною до трьох років: не менше 30% прожиткового мінімуму.
Всі ці законопроєкти були зняті з розгляду. Однак 2020 року виплати могли бути збільшені. Така пропозиція містилася в проєкті постанови «Про висновки і пропозиції до держбюджету». Там знову йшлося про диференціацію виплат: 100 тис. на першу дитину, 200 – на другу і 400 – на третю. Однак до остаточного варіанту бюджету ці норми не потрапили.
Більш того, ще торік в уряді заявили про намір перейти від «виплат за статусом» до »виплат за доходами». Про це, зокрема, говорив тодішній міністр соцполітики Андрій Рева. І виплати при народженні дитини могли піддатися таким змінам одними з перших. Принаймні, в Мінсоцполітики був зареєстрований законопроєкт (вже під час перебування міністром соцполітики Юлії Соколовської), який передбачав не загальну, а адресну допомогу при народженні дитини. Тільки для тих сімей, чий середньомісячний дохід не перевищує 15% суми виплат (15% від 41 280 грн), тобто 6 тис. грн на людину. Втім, ідея викликала серйозний резонанс в суспільстві, і від цієї норми було вирішено відмовитися.
Треба сказати, такі ж плани були й у колишньої влади, 2015 року. І теж не реалізувалися з аналогічної причини. Але бюрократична машина – структура інертна. Раз внесене до планів найчастіше залишається там надовго і просто чекає свого часу.
Скільки «коштують» діти за кордоном
Допомога при народженні дитини існує в більшості країн колишнього СРСР, але далеко не у всіх європейських державах. Однак у багатьох країнах ЄС є інші види допомоги сім’ям з дітьми, які не залежать від доходу сім’ї.
Наприклад, в Польщі допомогу при народженні дитини отримують тільки малозабезпечені сім’ї. І сам розмір допомоги становить 1000 злотих (близько 6700 грн). Зате, щоб стимулювати народжуваність, на другу і кожну наступну дитину в Польщі платять щомісячну допомогу кожній родині, незалежно від матеріального становища. Розмір допомоги становить 500 злотих (близько 3500 грн), платять його від народження і до повноліття дитини.
У Чехії «допомогу при пологах» теж можуть отримати тільки малозабезпечені (з доходом не більше 2,7 прожиткового мінімуму) і тільки на першу дитину. Його розмір – 13 тис. чеських крон (близько 14,5 тис. грн). Зате практично всім сім’ям, незалежно від доходу, є «батьківська допомога». Щоправда, її платять тільки на одну дитину, на молодшу. Воно становить 300 тис. крон (майже 336 тис. грн), і батьки можуть вибрати, в якому режимі отримувати ці гроші: протягом року, двох або розтягнути максимально – до 4-річчя дитини.
У Німеччині виплат при народженні дитини не існує, але є багато інших дитячих допомог. Наприклад, «допомога на дитину» (Kindergeld), яке платять, незалежно від матеріального становища сім’ї. На першу дитину це 204 євро на місяць, на другу – 210, на третю – 235 євро. Цей посібник розглядається як податкова пільга для батьків, і платять до 18 років дитині, а в деяких випадках – і до 25 років (якщо дитина вчиться, не може знайти роботу і т. п.). Крім цього, є також «батьківська допомога» та «допомога на виховання», які є свого роду компенсацією за втрачений заробіток і теж практично не залежать від матеріального стану сім’ї (їх не платять тільки тим, чий річний заробіток вище 250 тис. євро). Для малозабезпечених додаються й інші допомоги.
У Білорусі допомога при народженні першої дитини становить 10 прожиткових мінімумів, другої і наступних – 14 прожиткових мінімумів. Виплати зростають кілька разів на рік відповідно до зростання прожиткового мінімуму. У Грузії теж диференційовані виплати при народженні дитини: на першу і другу – по 250 ларі (близько 2,2 тис. грн), на третю – 350 ларі, на четверту – 500 (близько 3 і 4,4 тис. грн відповідно).
А ось в США допомоги на дітей «для всіх» не існує взагалі.
Чи введуть інші виплати в Україні
А ось банківські депозити від держави з вкладами «на майбутнє», які хотіли ввести в Україні, – привілей тільки досить багатих країн. Наприклад, такі є в Кувейті. Хіба що допомога на дітей у вигляді «материнського капіталу» – банківський вклад або сертифікат, який можна витратити тільки на певні цілі: поліпшення житлових умов, освіту, лікування.
Нагадаємо, що в Україні ще минулого року говорили про введення »Допомоги дитині на майбутнє» – депозитного вкладу, який вона зможе отримати з відсотками після 18 років. Такий законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді, але поки не розглядався. У ньому пропонується кожному новонародженому відкривати банківський вклад на 50 тис. грн. За 18 років навіть при 4% річних сума подвоїться, а при 8% зросте вчетверо.
Крім того, в Україні пропонувалося ввести »Економічний паспорт українця» – також для новонароджених дітей. Відповідно до законопроєкту, на банківський рахунок кожного українця, який народився після 1 січня 2021 року, пропонувалося розподіляти 1% від реалізації всіх корисних копалин. Подібна система давно діє, наприклад, в ОАЕ.
Якою може бути підсумкова сума до 18 років, коли буде відкритий доступ до вкладу, в законопроєкті не повідомляється.
