Для заступника директора Муніципальної інспекції «Добродій» Юрія Титоренка носити уніформу та дбати за безпеку оточення – повсякдення справа.
Але життя на фронті кардинально відрізняється від життя в тилу. А порушники, яким достатньо виписати протокол чи припис – це не те, що ворог на полі бою.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Тож як доводилось адаптуватись до сучасних реалій інспектору, що став воїном, молодшим сержантом та бойовим медиком мотопіхотного батальйону 10 Гірсько-штурмової бригади у циклі інтерв’ю “Історії війни”.
– Багато хто каже, що не вірив у повномасштабне вторгнення росії в Україну. А хтось – просто не хотів вірити. Пригадайте, які відчуття були в січні-лютому?
– Ми готувались насправді. Не стояло питання чи буде вторгнення. Стояло питання коли.
– Чи був раніше бойовий досвід в зоні АТО?
– Так, був у 2015 році в добровольчому батальйоні. Тоді отримав поранення й тепер маю інвалідність.
– Як вдалось наважитись на те, щоб знову вирушити на фронт?
– Навіть не розглядав іншого варіанту. Одразу мобілізувався у ЗСУ.
– Коли повернулись в Івано-Франківськ через поранення, чи змінилось місто? Чи змінились погляди на повсякденні речі?
– В місті зараз буваю рідко. Але як повернувся, то побачив багато нових людей.
– Як повинен жити тил і яке головне завдання тилового міста, в тому числі Івано-Франківська?
– Дуже важлива підтримка військовослужбовців з тилу, а також підготовка майбутніх воїнів, ще не мобілізованих. Вважаю, що люди самі мають проявляти ініціативу. Вивчати тактичну медицину, купляти спорядження, форму та готуватись.
– Чи були якісь особисті потреби на фронті? У формі чи забезпеченні.
– Я мав все своє. Зараз починаються несуттєві проблеми з формою. Є щось, що не видають. Звісно, краще мати все своє. Адже коли видадуть комплект форми, треба мати ще один на заміну, коли цей попереться, н-д.
– Чи було щось із волонтерської допомоги для підрозділу яких не очікували та були приємно вражені отримати?
– Було багато різних смаколиків. Волонтери дуже нас цим тішать.
– Чи надходила допомога від тилових міст (Івано-Франківська, зокрема)?
– Так, була спільна допомога з Івано-Франківська, з роботи. Надіслали нашому підрозділу цілий бус із причепом. Дуже допомогла також Вікторія Сусаніна (ред. – перша заступниця міського голови). Надали все, що було потрібно. Рації, звʼязок, тепловізор, транспорт, а також смаколики.
– Особисто для Вас, що найважливіше у цій сучасній московсько-українській війні?
– Знищення ворога. Дуже важливо самим не вигоріти. Адже люди помирають, а також багато хто отримує поранення. Воїни банально виснажуються. Необхідно розуміти, що треба ставати на їх заміну. Адже війна не скінчилась і буде ще дуже довго.
– А що побажаєте майбутнім поколінням?
– Щоб ніколи не повторювалось те, що ми маємо зараз.
Довідково: Юрій Титоренко нагороджений відзнакою Командувача об’єднаних сил – нагрудним знаком “Козацький хрест” ІІІ ступеня, а також міською відзнакою “За честь і звитягу”.
Станом на зараз ще 48 працівників Муніципальної інспекції «Добродій» боронять Україну в лавах ЗСУ.
