13 жовтня в Івано-Франківську директор ліцею імені Миколи Сабата (колишня Українська гімназія №1) Ігор Дейчаківський презентував книгу про освітянина та науковця Миколу Сабата.
“Доктор Микола Сабат – педагог, науковець, державний діяч” – так назвав книгу автор, директор колишньої Української гімназії № 1, а зараз ліцею імені Миколи Сабата, Ігор Дейчаківський, пише Галка.
«Це перший директор нашої школи, української школи в нашому місті – доктор Микола Сабат. Це унікальна людина по всіх своїх інтелектуальних характеристиках, унікальна як діяч українського культурного руху, державницького руху, людина, яка започаткувала процес українізації нашого міста. Адже з початком української гімназії наше місто почало ставати українським, величезна кількість дітей, які закінчували нашу школу, поповнювали різні сфери життя, і завдяки цьому поступово шлях до державності України став динамічним”, – розповідає Дейчаківський.
Інформацію про Миколу Сабата автор шукав у архівах та музеях, для цього їздив до Львова.
“Під час написання цієї книги мені дуже допомогло те, що я орієнтуюся в архівах, адже я писав історію свого села Ямниця та історію Єзуполя. Я знаю, які є фонди нашого архіву, так знайшов фонд нашої гімназії, там дуже багато цікавої інформації: журнали стародавні, як вчилися діти, як Сабат ставив оцінки. Також випускники нашої гімназії приносили з собою звіти власне Сабата, і він там описував кожен рік, як він працював, як працювали вчители. Це було дуже давно і тому написано це давньою мовою”, – розповідає Ігор Дейчаківський.
Загалом Дейчаківський досліджує біографію Сабата вже понад 20 років.
“Перша стаття про Сабата вийшла у 1993 році, це була спроба окреслити епізоди з його біографії, також в нашій школі я створив музей і там теж є багато інформації. Можу сказати, що я досліджував інформацію системно, були планові походи до архівів, поїздки до Львова”, – каже автор.
За словами директора, дуже багато речей які робив керівник Сабат тоді, є для нього співзвучним досі.
«Я думав, що була інша епоха і теперішні проблеми вона вже не зачіпає. Навпаки я був шокований, що там були такі речі, які досі актуальні. Для мене було дуже важливо написати цю книгу, адже хотів розповісти про людину, яка віддавалася цій справі абсолютно вся, це було настільки глибоко у його випадку, що навіть деколи на грані фанатизму, людина такої самопосвяти, рідко коли таке можна побачити зараз. Трагізм його долі полягає в тому, що Україна тоді не мала державності і він був між двох вогнів”.
Довідково: Влітку 1905 року під тиском української громадськості та віденського уряду, галицьке намісництво дало згоду на відкриття в Станіславові української гімназії. Найвищою постановою влади від 22 серпня 1905 року першим її директором було призначено професора Миколу Сабата. Він народився в 1867 році в Обертині. Початкову і середню освіту здобув у Станіславові. Потім був університет у Львові, де він отримав ступінь доктора філософії з обсягу класичних наук. До свого призначення на посаду директора гімназії вчителював у польській гімназії в Станіславові та задумував стати викладачем університету, для чого приготував солідну наукову працю. До речі, великий авторитет доктору Сабату принесли праці в галузі класичної філології та археології, в тих науках, які він студіював у Греції та Італії. Але найбільше визнання доктор Сабат здобув як провідник українського шкільництва Станіславівщини.
