9 жовтня в Івано-Франківську на Промприладі відбувся Західноукраїнський бізнес-форум 2026, який об’єднав підприємців, представників влади, фінансового сектору та економічних експертів. Однією з ключових тем заходу стали сценарії розвитку українського бізнесу в умовах війни, вплив російських обстрілів на економіку, інфляція, доступ до кредитування та взаємодія держави з підприємцями.
Пише Правда.іф з місця події.
Під час першої панельної дискусії «Сценарії розвитку для українського бізнесу» голова Національного банку України Андрій Пишний, економіст і керівник аналітики фундації «Множина» Юрій Гайдай та генеральна директорка Glovo в Україні Марина Павлюк обговорили основні виклики для компаній і можливості зберегти економічну стійкість.
Економічне зростання може бути нижчим за очікування
Андрій Пишний наголосив, що українська економіка продовжує працювати в умовах високої невизначеності. Серед ключових чинників — повномасштабна війна, російські атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру, а також зростання витрат підприємств.
У липні НБУ прогнозував зростання української економіки за підсумками 2026 року на рівні 1,8%. Однак, за словами голови Нацбанку, наслідки обстрілів можуть суттєво погіршити цей показник. Оновлений макроекономічний прогноз регулятор мав оприлюднити наприкінці жовтня.
«Ми отримаємо інші, суттєво нижчі показники економічного зростання», — зазначив Андрій Пишний, коментуючи наслідки російських атак.
Окремо він звернув увагу на інфляційні ризики. Підприємства змушені витрачати більше на забезпечення безперервної роботи, відновлення після атак та енергетичну автономність. Частина цих витрат зрештою впливає на ціни товарів і послуг.
Голова НБУ закликав бізнес використовувати макроекономічні прогнози та аналітичні звіти регулятора для планування діяльності. Водночас він зауважив, що в нинішніх умовах підприємцям необхідно залишатися гнучкими й адаптуватися до змін.
Війна впливає на експорт і виробничі ланцюги
Юрій Гайдай під час дискусії звернув увагу на проблеми українського експорту. Зокрема, металургійна галузь потерпає від російських ударів та ускладнення морських перевезень. Це позначається не лише на великих виробниках, а й на численних компаніях, які постачають їм товари та послуги.
Складнішою залишається й логістика аграрної продукції: альтернативні маршрути експорту можуть бути дорожчими та менш ефективними.
За оцінкою Гайдая, макропрогноз Dragon Capital передбачав невелике скорочення економіки вже у 2026 році та спад приблизно на 1% у 2027-му. Це прогноз інвестиційної компанії, а не офіційна оцінка Національного банку.
Серед можливих напрямів підтримки економіки експерт назвав розвиток внутрішнього виробництва, яке може заміщувати імпорт, страхування воєнних ризиків та збереження міжнародної фінансової підтримки України.
Малий і середній бізнес шукає можливості для адаптації
Генеральна директорка Glovo в Україні Марина Павлюк розповіла, що близько 90% партнерів платформи — представники малого та середнього бізнесу. За її словами, багато підприємців стикаються з труднощами у плануванні, а частина компаній змушена призупиняти роботу або закриватися.
Водночас через безпекові ризики бізнес переміщується з Києва, Дніпра, Запоріжжя та інших міст до західніших регіонів, зокрема Львова й Івано-Франківська. Це створює нові можливості для місцевої економіки, але водночас посилює конкуренцію між підприємцями.
«Важливо, щоб держава більше дослухалася до бізнесу й не перекладала на нього всі проблеми через додаткові податки та мита», — наголосила Марина Павлюк.
Вона також закликала до конструктивного діалогу між державою та підприємцями, наголосивши на важливості передбачуваних правил роботи й виконання вже ухвалених рішень. За її словами, зміни до законодавства щодо платформного бізнесу, над якими працювали близько п’яти років, досі не були проголосовані. Павлюк зазначила, що їх ухвалення могло б забезпечити близько 18 млрд грн податкових надходжень на рік.
Кредитування та енергетична стійкість
Окрему увагу учасники приділили доступу бізнесу до фінансування. Андрій Пишний повідомив, що кредитування в Україні зростає, а банки продовжують фінансувати підприємства навіть за умов високих воєнних ризиків.
За його словами, протягом останніх трьох років кредитування збільшувалося приблизно на 30% у річному вимірі. Також він навів дані про зростання гривневих кредитів строком понад три роки на 48% за перші вісім місяців року.
Голова НБУ додав, що банки за два роки надали понад 70 млрд грн пільгових кредитів на енергетичне обладнання та відповідні проєкти, завдяки чому було збудовано понад 2 ГВт потужностей.
Нацбанк, за його словами, також працює над регуляторними рішеннями, які мають допомогти банкам продовжувати кредитування підприємств, що постраждали від обстрілів.
Хто має компенсувати збитки бізнесу?
Ще однією темою дискусії стало питання відшкодування втрат підприємців через російські атаки. Учасники обговорили можливі джерела фінансування компенсацій, зокрема міжнародну допомогу та варіанти збільшення податкового навантаження.
Марина Павлюк висловила застереження щодо додаткових податків для бізнесу, підкресливши, що підприємці й без того працюють у складних умовах. На її думку, держава має шукати рішення у співпраці з бізнесом, а не покладати на нього всю відповідальність за подолання економічних наслідків війни.
Під час голосування серед учасників форуму 58% підтримали компенсацію збитків коштом зовнішніх партнерів, 36% — підвищення податків, а 2% — відмову від компенсацій.
Бізнес як партнер у довгостроковому відновленні країни
Юрій Гайдай також наголосив на ролі приватного сектору в підтримці громадянського суспільства та довгострокових соціальних змінах. Зокрема, бізнес може долучатися до реінтеграції ветеранів і реалізації проєктів, розрахованих на перспективу 10–20 років.
Обговорення на Західноукраїнському бізнес-форумі засвідчило, що серед ключових завдань українських компаній залишаються адаптація до воєнних ризиків, пошук фінансування, енергетична незалежність і вихід на нові ринки. Водночас учасники наголосили на важливості передбачуваної державної політики та партнерства між владою, фінансовим сектором і підприємцями.
