Екс-депутат Івано-Франківської міськради Микола Калайда розказав про безпеку на підприємствах і захист прав працівників (відео)За оцінками Міжнародної організації праці близько 2,3 мільйона людей щорічно гинуть внаслідок нещасних випадків на робочому місці чи пов’язаних з роботою захворювань. В середньому – 6 тисяч смертей щодня. У всьому світі щороку реєструють близько 340 мільйонів нещасних випадків на виробництві і 160 мільйонів жертв професійних захворювань. Найбільша смертність від пов’язаних з роботою хворіб. Тільки шкідливі речовини є причиною 651 297 смертей в рік. Молоді працівники і робітники «у віці» є найбільш вразливими, пишуть Версії з посиланням на 7 канал.
В 2017 році в Україні зареєстрували майже 5 тисяч випадків травм на виробництві. Із них 332 виявились смертельними. У перелік найбільш ризикованих професій за рівнем виробничого травматизму потрапили: гірник очисного забою, водій автотранспорту і прохідник на поверхневих роботах. Серед найбільш травмонебезпечних галузей – видобувна промисловість і розробка кар’єрів. Частка нещасних випадків там складає 19%. 936 людей – травмовані. З них – 31 смертельно. Найбільше смертельних випадків зафіксовано в сфері транспорту і логістики. З 487 випадків травматизму – 65 виявились смертельними. За гендерним принципом рівень травматизму розподіляється нерівномірно: 74% постраждалих на виробництві – чоловіки (3674 людини), 26% – жінки (1291 людина). За віковим розподілом найуразливішими виявились працівники віком від 50 до 59 років (25,6% від загальної кількості).
Про безпеку на підприємствах і захист прав працівників журналісти поспілкувались із вихідцем з Івано-Франківська, очільником Держпраці в Одеській області Миколою Калайдою.
Яка відповідальність роботодавця за травми отримані підлеглим?
У будь-якій ситуації за охорону праці відповідає керівник. Завжди відповідає керівник. Найбільша його відповідальність – це його совість. Крім того, ми робимо приписи, штрафуємо, а вже кінцеву відповідальність призначає суд. Тобто, це залежить від тяжкості травматизму, який стався. Чи це приватна структура, чи державна, чи комунальна, перш за все відповідальність за безпеку працівників несе керівник.
Хто найчастіше буває винним: працівник чи керівник?
Це все спільна відповідальність. Тобто, керівник створив певні спеціальні умови, а працівник зробив власну необережність.
За поверхневою статистикою, багато застарілого обладнання є на половині підприємств. Багато фірм бачать. Що радянське енергомістке обладнання є непотрібним, адже, воно є ринково невигідним і починають його замінювати. Чим менше буде енергетично споживче обладнання, тим дешевшою буде продукція. Якщо буде менше затрат на виробництво, відповідно підприємства будуть більше заробляти коштів. Тому зараз підприємства почали масово замінювати небезпечне старе обладнання.
Чи передбачені якісь пільги від держави? Чи тільки програми кредитування?
Є програми кредитування та інвестиції. Тому, що це власний ризик самого підприємства.
Якщо поговорити про самих працівників. Як їх стимулювати дотримуватись законодавства щодо охорони праці?
В першу чергу, їх потрібно стимулювати тим, що якщо вони будуть дотримуватись законодавства, то впроваджувати різні надбавки, премії, путівки і таке інше.
А головне – це збережене життя.
Звичайно, вони самі зацікавлені в цьому. Адже, це є їхнє власне життя.
А які є премії?
Не можу цього сказати тому, що це є право роботодавця. Це він вибудовує з підлеглими стосунки. І це він вирішує.
Розкажіть, будь ласка, як боротись із порушниками закону?
Думаю, що можна штрафувати, тобто, позбавляти премій, надбавок. Найосновніше – це звільнення.
Держава направила увагу на те, щоб максимально були працевлаштовані громадяни працездатного віку. Як ваше управління впливає на ситуацію в Одеській області?
Хочу нагадати про те, що відмінили мораторій на перевірку. Друге – політика держави полягає в тому, щоб всі працівники були працевлаштовані офіційно. Тому, що є дві позиції. Перша – це сплата різного роду податків із заробітної плати до бюджету. І друга – це є побудова кредитної історії. Що мається на увазі? Якщо працівник сплачує податки: ЄСВ, податки на прибуток та інші, то в подальшому він має право на нормальну пенсію. Бо пройде час, людина вийде на пенсію, відкриють її податкову історію, а вона нічого не сплачувала до бюджету. Тоді, все, вибачте і йдіть відпочивати. Тобто, ми долучаємось до цього для того, щоб зробити мінімальні соціальні гарантії для працівника в майбутньому, тобто, щоб він мав потім пенсію. І друге, якщо ми зараз узаконюємо працевлаштування, відповідно відбувається наповнення бюджету.
Які Ви робите кроки для того, щоб привернути увагу громадськості до масштабів проблеми?
Ми проводимо дуже багато нарад, рідного роду сесій для того, щоб донести до роботодавців те, що потрібно максимально працевлаштовувати працівників. Щоб не було зарплат «в конвертах».
Як Ви вважаєте, усвідомлення цього зростає?
Звичайно, що так. Адже, працівники самі зацікавлені в тому, щоб у них було нормальне забезпечене майбутнє.
Якщо говорити про порушення законодавства про працю, що можете сказати?
Вступила 295 Постанова, яка дала для нас великі можливості. Дуже негативно це все впливає на те, що хто не працевлаштовує працівників, той має велику відповідальність. Скажімо, ми прив’язуємо штрафи до мінімальної зарплати: було 3200 грн, зараз – 3723 гривні. Штраф за одного неоформленого працівника – це 30 мінімальних зарплат, тобто, 3723*30 = 111000 гривень за одного непрацевлаштованого працівника. Не допуск до перевірки суб’єкта на підприємстві – це 100 мінімальних зарплат – 370 000 гривень. Тож зараз ризикувати з нами не потрібно. Ми, як державний орган, дбаємо про те, щоб все було в порядку. Тобто, якщо роботодавець має офіційно влаштованих працівників і допускає до перевірки, то йому нема за що переживати. Відкрито з нами працює, то все в порядку. І так само спокійний є той працівник, який піде до такого роботодавця на роботу. Тому, що він знає, що у нього є майбутнє, є пенсія, сплачені податки, він є соціально захищеним. В цьому випадку держава захищає свій бюджет і самого працівника.
Як часто у своїй практиці Ви зіштовхуєтесь з тим, що замовчують нещасні випадки на виробництві?
Це неможливо зробити тому, що коли щось трапляється – настає кримінальна відповідальність. Адже, нас інформує роботодавець, нас інформує медичний заклад (швидка). І у будь-якому випадку, навіть, якщо людина сама десь оступилась і впала, відкривається кримінальна справа. Цей факт замовчати неможливо.
Чи є список підприємств-«відмінників»?
Гарні ті, до яких ми ще не добрались (сміється, – ред.). Багато є підприємств, я можливо всіх не згадаю. Але є багато тих, які працюють відкрито, чесно, де дбають про охорону праці, про офіційну працевлаштованість в Одесі і в області.
На що взагалі звертають увагу інспектори? Коли вони приходять на підприємство, з чого вони починають?
Перш за все ми дивимось, чи офіційно працевлаштовані працівники. Чи вони забезпечені всіма передбаченими засобами індивідуального захисту: каски, рукавиці, чоботи, спецодяг і тд. Також, в який умовах вони працюють: чи це незагазовані місця, в якому стані побутові приміщення, де працівники проводять час до роботи і після роботи. Це основне, в яких умовах працює працівник. Чи надав роботодавець всі ті умови, які мають відповідати нормам.
Чи збільшилась увага до навчань працівників?
Так. Навчання проходять всі підприємства, де діє питання охорони праці.  В Одесі є 18 навчальних закладів-підприємств, які мають право здійснювати навчання у сфері охорони праці. В кожній комісії з прийомки знань є представник з нашого управління. Тобто, це попри нашу увагу не проходить.
Тобто, списати екзамен не вийде?
Ніяк (посміхається, – ред.).
Які рекомендації дасте відповідальним роботодавцям і тим, хто хоче таким стати?
Перш за все, у нас є такий лозунг, що наше завдання не покарати, а перевиховати. По-друге, ми хочемо, щоб всі до нас звертались не як до карального органу, а як до порадника, до друга. Тобто, ми приходимо, сприяємо, допомагаємо і відповідно за це жодної відповідальності нема. Крім того, є бажання, щоб всі працівники були офіційно працевлаштовані. Тому, що ще раз повторюсь, що це наповнення бюджету і їхнє майбутнє. І третє, щоб всі були здорові і не було нещасних випадків.