Франківці поділилися, чому роблять татуювання ФОТО та ВІДЕО

17 липня – День татуювання. МІСТО зібрало історії франківців, які вирішили прикрасити своє тіло малюнками.

Олесеві 21 рік і своє перше татуювання він зробив у 17 років. Хлопець розповідає, це було його захоплення з дитинства. Зараз у нього їх близько 27. Рахувати їх немає змісту, вважає Олесь. Роботи набивали знайомі майстри, а більшість ескізів робив сам.

Ніколи б не зробив тату на кистях, шиї, обличчі, бо вважає це некрасивим.

Для Олеся тату – картина, лише на тілі.

«Я зустрічав людей, яких нервували татуювання. Заходжу в магазин та чипсами, стоять троє нетверезих чоловіків. Оди н із них хапає мене за руку і роздивляється. Не дуже приємно. А загалом ніяких конфліктів не було. Люди почали розуміти, що таке художнє татуювання», – розмірковує хлопець.

Тим, хто хоче зробити малюнок на тілі, він радить не брати готову ідею, а придумати щось своє.

Вікторії 18 років, вона зробила свої перші татуювання у 13 років. Одразу три. Мама довго відмовляла дівчині, але бажання було сильнішим, ніж заборона. Зараз дівчина працює адміністраторкою у студії «EOXtatto».

У частину тату дівчина вкладала значення, інші – просто картинки, які подобаються. Зараз їх у неї 16, і це без урахування «рукава» (тату від плеча до зап’ястя).

З негативом до татуювань дівчина зустрічалася, це було від людей старшого віку.

Дівчина не зробила б тату на долонях і пальцях – погано заживають, Вікторія це знає з власного досвіду. У планах – зататуювати усе тіло. У найближчих планах – права нога. Втім головне у цій справі – не спішити, це й радить Вікторія тим, хто хоче тату.

Сергій Чумальчук – тату-майтер, засновник студії «EOXtatto». Його історія почалася з пірсингу.

11 років тому він зробив собі пірсинг, потім почав торгувати прикрасами і, зрештою, сам робити проколи іншим. Далі – інші модифікації тіла, серед яких було татуювання.

Сім років тому Сергій зробив татуювання на руках, а через рік став тату-майстром.

«Я зрозумів, що набагато приємніше наносити зображення комусь, ніж собі. На мені місце закінчиться, а охочі будуть», – жартує Сергій.

Татуювання рахувати – марна справа, бо багато композицій – з’єднані.

Під час роботи час від часу трапляються курйозні випадки.

«Люди зверталися з дуже великими проектами і давали вузькі часові рамки. Одного разу йшов мужчина, попросив набити рукав. На все було 5 днів. Ми з ним працювали по 18 годин вдень і встигли набити цілу руку», – згадує Сергій.

Багато людей приходять набивати малюнки, маючи певні історії. Для Сергія ж тату – це передусім естетика.

У людей багато стереотипів про татуювання.

«Коли людина приходить до нас, може з’явитися прохання показати каталоги.  А це розплідник попси і копіпасти. Багато людей, які не стикалися з тату, не знають, скільки матеріалів витрачається на роботу, як формується ціна. Дехто вважає, що на мале за розміром тату витрачається небагато часу. Вони помиляються. Є стереотипи, пов’язані із заживленням та корекцією. Немає нічого дивного у сеансі косметичної корекції. Ідеальні тату не робляться в один захід», – розповідає Сергій.

Він радить обирати собі майстра за стилем роботи: якщо хочете графіку – її має набивати графік, портрет – портретист.

Хельга Малаховська – майстриня татуювання п’ять років. Мріяла про це з 15. У 26 її мрія здійснилася – в неї з’явилася тату-машинка.

«З 15 я хотіла татуювання і чекала до 20, коли мене «попустить». Цього не сталося», – згадує вона.

Зараз на тілі Хельги 68 татуювань. Каже, це мало, як для тату-майстра. Частина зображень – захисні, нанесені спеціальним чином. А є такі, набиті майстрами вперше, вони несуть спогади.

Процес створення тату – майже сакральний.

«Проникнення під шкіру – священний процес. Не роблю тату з поганим настроєм, щоб не поділитися поганою енергією. Мій найулюбленішим формат роботи – «під диктовку», коли людина розказує свою ідею, а я при ній малюю», – розповідає майстриня.

Якось до Хельги прийшла 18 дівчина, яка весь сеанс говорила «Мені так подобається, але мама мене вб’є». А коли мама побачила тату – сама ж прийшла до майстрині за тату для себе.