Франківська співачка FIINKA в інтерв’ю Славі+ розповіла про багаторічне спілкування з прихильницею, яка, за її словами, переконувала артистку та її близьких у важкій хворобі, дарувала подарунки, а згодом попросила допомоги на лікування.
Співачка повідомила, що після збору коштів люди з її оточення не отримали медичних документів, а окремі обставини вдалося перевірити самостійно.
Подарунки для близьких
За словами Фіїнки, все почалося з подарунків, які прихильниця передавала людям з її найближчого кола. Спершу їх отримав її кум — актор Іван Бліндар, згодом чоловік Юрко та сама артистка.
«Короче, в мене така історія була, що в нас в театрі з’явилася прихильниця і вона почала подарунки передавати. Спочатку моєму кумові — то Іван Бліндар, якщо знаєте такого актора. Потім уже Юркові, чоловікові, потім мені на свята ще щось там з любов’ю», — розповіла Фіїнка.
Артистка каже, що від Івана Бліндара дізналася про нібито важку хворобу жінки – останню стадію лейкемії. За її словами, протягом приблизно п’яти років прихильниця надсилала подарунки на свята та різними способами привертала до себе увагу.
«І я потім дізналася від Івана, що в неї остання стадія раку — лейкемії. Здається, там дуже жорсткі стадії. Вона лікується, і п’ять років вона передавала подарунки всьому нашому близькому оточенню на всі свята», — сказала співачка.
ДО ТЕМИ: Карпати, цимбали й український фанк: SadSvit і FIЇNKA презентували «Буревій»
Від фруктів до колекційної платівки
За словами Фіїнки, спочатку йшлося про звичайні презенти – зокрема кошики з фруктами. Згодом подарунки стали дорожчими й більш персоналізованими.
«Це спочатку були такі безневинні подарунки: корзинка з фруктами якісь. Потім воно переросло прямо — колекційна платівка з серіалу “Друзі” якась. Я дуже люблю серіал “Друзі”», — згадала вона.
Саме тоді, за словами артистки, у близьких виникли запитання про джерело грошей, адже лікування онкологічного захворювання потребує значних витрат.
«Хоча з одної сторони потім нас всіх зацікавило: а звідки гроші? Рак, лікування раку — це дуже дорого», — сказала Фіїнка.
За її словами, прихильниця пояснювала витрати коштами від спонсорів на лікування та бажанням витратити їх і залишити по собі пам’ять.
«Вона нам казала, що це спонсори дають гроші на лікування і вона мусить витратити всі гроші з карток, і вона хоче залишити слід по собі на цій землі. Це вона так говорила», — передала співачка.
Запрошення на день народження
Фіїнка розповіла, що одного разу мама жінки запросила її та інших знайомих їй людей на день народження доньки, назвавши це її останнім бажанням. Артистка каже, що спершу сумнівалася, однак зрештою разом з іншими прийшла на святкування.
«І навіть дійшло до того, що її мама запросила на її день народження. Ніби як останнє її бажання виконати: вона хоче зібрати всіх на день народження», — сказала Фіїнка.
«Я була та цинічна людина, яка в цій компанії казала: “Ми ж навіть не знаємо, що з нею робити, як її вітати”. І всі мені: “Іра, а що ти така? Людина вмирає. І це її останнє бажання”», — додала артистка.
«Я кажу: “А ми ж не знаємо, скільки прихильників у нас зараз мають різні ситуації. Ми зараз до всіх підемо”. Кажу, по суті, на подарунки купили. Получається, і ти ніби винен, хоча ти не просив», — згадала Фіїнка.
За її словами, на святкування прийшли разом із дітьми, але сама вона почувалася ніяково.
«І ми пішли, і ми там були і з дітьми, і всі її вітали. Я дуже не знала, як себе вести в цій ситуації», — сказала вона.
Збір на лікування
Згодом, розповідає Фіїнка, мама прихильниці попросила організувати збір, пояснюючи це тим, що кошти на лікування закінчилися. Артистка стверджує, що люди з її оточення долучилися до збору та закрили суму, в розмірі чотири мільйони гривень – приблизно 100 тисяча доларів за тодішнім курсом.
«Коли це все напрацьовано, її мама просить зробити збір, бо кошти закінчуються, і ясно, що ми всі скидаємо кругленькі суми і закриваємо їй великий збір на лікування», — сказала Фіїнка.
«Чотири мільйони гривень — це рік, це того року так. Ми закрили такий збір. Сто штук баксів, сто штук. Так-так, на якісь там таблетки», — додала вона.
