Пілотне горнятко “Велосипедисти” із зображенням мозаїки з автобусної зупинки у Більшівцях випустили засновники ініціативи “Франківськ, який треба берегти”.
Сім’я Козакевич через сувенірну продукцію прагне популяризувати збереження автобусних зупинок з мозаїки та смальти радянських часів, які створювали на Івано-Франківщині.
Про це у коментарі Суспільному розповіла співзасновниця ініціативи Марія Козакевич, пише Правда.іф.
Автобусну зупинку у Більшівцях виклали смальтою у 1960-80 роках, каже Марія Козакевич. З її слів, обрали для сувенірної продукції саме цей сюжет через його унікальність й щоб мотивувати людей займатися спортом.
Горнятка “Велосипедисти”. Facebook/Mariya Kozakevych
“Кожна зупинка — це візитівка місцевості. Людина, не виходячи з машини, через них може щось довідатися. Зупинки могли б стати туристичним магнітом. Мозаїчне панно у Більшівцях — справді особливе, я таких ніде більше не бачила. Зустрічала зображення бігунів, щось на олімпійську тематику, але велосипедистів — ні. Зараз на велосипедах багато хто їздить. Думаю, варто це популяризувати”, — каже співзасновниця ініціативи.
Популяризувати збереження автобусних зупинок часів радянського періоду виникло із хобі подружжя. Під час подорожей вони часто зупинялися, щоб сфотографувати їх. Відтак за декілька років у колекції — 100 світлин автобусних зупинок минулого століття з усієї області. Зі слів Марії Козакевич, під час експедицій їм не доводилося бачити автобусних зупинок з комуністичною ідеологією.
Марія та Юрій Козакевичі на автобусній зупинці у Більшівцях. Facebook/Mariya Kozakevych
“Це все почалося з щирого захоплення культурною спадщиною, тому зупинялися, фотографували. Інколи зриваємо оголошення, бо за ними не видно мозаїки, наводимо лад. Хочеться, щоб мозаїку зберегли, бо часом її замальовують, клеять оголошення, закладають. Якщо сьогодні збережемо мозаїку, то у майбутньому буде з чим працювати”, — розповідає Марія Козакевич.
Марія Козакевич біля мозаїки на автобусній зупинці. Facebook/Mariya Kozakevych
З її слів, такі автобусні зупинки — часто занедбані. Марія каже: якщо мозаїку важко відновити, то небайдужі жителі могли б зайнятися ремонтом лавочок чи поставити смітник, або не клеїти оголошення.
“Коли у нашій групі ми розповідали про мозаїку, то люди почали ділитися своїм досвідом, зупинятися і прибирати, надсилати фотографії зупинок. Це — теж популяризація. Бо сучасні зупинки — вони простіші, не несуть декоративно-естетичного у собі”, — вважає жінка.
Автобусна зупинка у Більшівцях. Марія та Юрій Козакевичі
На думку Марії Козакевич, відновлення зупинок радянського періоду — це не тільки створення комфортної придорожньої інфраструктури, а й мистецького та туристичного об’єкта.
“Ще перед повномасштабним вторгненням ми прагнули їх реставрувати. У нас є мозаїка на вулиці Труша у Франківську, тому знаємо фахівців. Ми об’їздили декілька зупинок, склали кошторис. Спілкувалися вже з “Автодором”. Пропонували пілотний проєкт — маршрут зупинок реставрації. Скажімо, від Галича до гір. У Галичі на зупинках бачимо князів, по дорозі у Вікторові — козаків, ближче до гір — гуцули з овечками й музичними інструментами. Це — дуже цікавий опис історії краю. Він міг би стати прикладом для усієї країни”, — розповідає Марія Козакевич.
Співзасновниця ініціативи “Франківськ, який треба берегти” Марія Козакевич. Facebook/Mariya Kozakevych
Проте ідею не вдалося втілити через повномасштабне вторгнення, розповідає жінка. Зокрема, у перші дні чоловік Марії Юрій пішов добровольцем на фронт, мав поранення, лікувався у госпіталі. А в 2023 році він демобілізувався. Рік тому подружжя створило сайт, на якому розповідає про ініціативи, які вдалося реалізувати. Також на платформі створили інтернет-крамницю із соціальною складовою.
“Коли чоловік повернувся з фронту і ми нарешті запустили сайт, на якому все структурували, написали про ініціативу. З появою сайту вирішили створити також інтернет-крамничку — це соціальний ветеранський бізнес. Тут є ініціативи, завдяки яким збираємо гроші для фронту чи реставрації. Окрім збереження архітектурної спадщини, тепер розповідаємо на сайті і про природну спадщину, різні ремесла: ліжникарство, різьбярство”, — каже Марія Козакевич.
Марія Козакевич біля мозаїки на автобусній зупинці у Старуні. Facebook/Mariya Kozakevych
Зі слів співзасновниці ініціативи “Франківськ, який треба берегти”, надалі у межах популяризації мозаїки планують випустити горнятко із зображенням автобусної зупинки у селі Старуня. Це — троїсті музики із цимбалами, скрипкою та сопілкою.
Що відомо про ініціативу “Франківськ, який треба берегти”
“Франківськ, який треба берегти” — громадська ініціатива зі збереження архітектурної спадщини Івано-Франківська та популяризації бережного ставлення до свого міста, його архітектури, історії, культури.
За дев’ять років ініціативи вдалося реставрувати понад 50 дверей, з них понад 40 — в Івано-Франківську, розповіла Марія Козакевич.
