Ендоскопісти обласної клінічної лікарні врятували пацієнта від задухи, зробивши трахіобронхіальне стентування. В іншому випадку йому залишалося день-два максимум.
Про це повідомляють у пресслужбі лікувального закладу, передає Правда.
Чоловікові трохи за 60, він із Калуського району. Дружину насторожило його важке свистяче дихання.
До лікарні поступив у стані важкої гіпоксії, кисневого голодування, що сталося через рак правого головного бронха з поширенням на трахею і лівий головний бронх.
«У пацієнта була тотальна оклюзія, тобто порушення прохідності, – розповідає хірург Віталій Павлюк. – Ми зробили мініінвазивне ендоскопічне втручання, поставили трахіобронхіальний J стент і виключили праву легеню повністю, бо там відновити прохідність було неможливо».
Додає, що на другий день пацієнт втік на автобус, сказавши, що «йому треба годувати коні». І це при тому, що до операції міг пройти 10-15 метрів, мусив віддихуватися.
«Стентування – це було як варіант невідкладної допомоги. Якби його не зробили, то сталася б асфіксія, повна зупинка дихання, – пояснює лікар. – Це неоперабельний рак, який підлягає хіміотерапії. Для того, щоб пацієнта не задушила його ж пухлина, варіант один – стентування і альтернативи цьому немає».
Це – непоодинокий випадок. Практично водночас із цим пацієнтом до лікарні поступило ще двоє зі схожими симптомами. Віталій Павлюк розповідає про 25-річного хлопця, який помер у реанімації. Каже, що люди втрачають час, адже не звертаються за допомогою вчасно….
Цими днями ендоскопісти готуються робити трахіобронхіальне стентування жінці з прооперованим раком щитовидної залози і з проростанням в просвіт трахеї. Трахея обтурована відсотків на 70.
«Я їм пояснив ситуацію ще місяці два тому, – говорить лікар, – але вони прийшли вже «запущені». На той момент можна було поставити стент діаметром 16-18 мм, а тепер можемо тільки до 10-12 мм відновити прохідність».
Недавно тут проводили й реканалізацію: 51-річному пацієнтові з папіломатозом гортані, який також мав обструкцію просвіту до 80-90 %.
«Там стенти не ставляться, йде реканалізація за рахунок гарячого або холодного висічення папілом», – каже Віталій Павлюк. Так, після ендоскопічного втручання через ніс пацієнтові відновили прохідність майже цілковито. «Ніяких розрізів гортані, – зауважує хірург. – Він перед тим оперувався, не буду називати де: йому поробили рубці і на шиї, і на трахеї. Ми це робимо малоінвазивно: в повній свідомості або з легкою внутрівенною анестезією».
Як можна уникнути таких станів, що загрожують задухою? «Рекомендація дуже проста: медогляди», – каже лікар. Людям за 50 треба хоча б раз на рік пройти ендоскопічні обстеження, зробити аналізи. Але у наших людей підхід такий: не можеш вийти на город – значить, пора йти до лікаря, бо вже не годен».
