В івано-франківській майстерні реставрують автентичні двері з Луцька. Для цього з міського бюджету Луцька витратили 250 тис. грн, розповідає майстер Ростислав Хабурський. Про те, як майстри відновлюють двері, — читайте у репортажі Суспільного.
Сьогодні у франківській майстерні працює столяр Олег Звозіль. Чоловік знімає з дверей старий шар фарби.
“Забираємо стару фурнітуру, щоб не заважала, і гнилі, знищені часом елементи. А далі — процес покаже. Коли стару фарбу знімаємо, тоді дивимося, де жива деревина — залишаємо, а знищену – замінюємо”, — розповідає Олег Звозіль.
Ще один майстер Ростислав Хабурський розповідає, що за технологією виготовлення двері з Луцька відрізняються від франківських. Тому, каже, їхня реставрація потребує додаткових зусиль, адже всі елементи майстри відновлюють вручну.
“Одні двері були замуровані зсередини. Таке було правило колись. Напевно, через те, що будинки опалювали, і двері відчинялися всередину. Тому під час монтажу нам було дуже складно”, – говорить Ростислав Хабурський.
Ще одна особливість луцьких дверей – оздоблення, каже засновниця громадської ініціативи “Франківськ, який треба берегти” Марія Козакевич.
“У кожного міста є свої столярні традиції. У Франківську – одні речі характерні. У Луцьку ми помітили, що на кількох дверях зображені вази, також – ягоди, фрукти й рослини. Напевно, на той період популярною була саме така техніка, різьба”, – розповідає Марія Козакевич.
Єдині двері, які функціонували в Луцьку до реставрації, розміщувалися у приміщенні на вулиці Кривий Вал, 32. Будівлю часів початку XX ст. ніколи не закривали, крім того, вона ніколи не була зруйнована, каже начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради Олександр Котис.
“Двері – величезні, займають значну частину фасаду. Вони складалися з п’яти елементів: чотири горизонтальні створи й зверху ще був елемент”, – розповів Олександр Котис.
З його слів, на місці залишилася дверна коробка. Її майстри відреставрують під час встановлення оновлених дверей.
За дверима на вулиці Лесі Українки, 7 розташоване видавництво, розповідає директорка Світлана Політило.
“Зараз нам поставили тимчасові двері з фанери. І тут у нас книжечки зберігаються. Знала про ці двері, і вони функціонували до 90-х років. Ними ще заходили у видавництво. А потім добудувалося ще приміщення, то зробили інший вхід, а ці двері перекрили. Тут обов’язково фотографувалися, бо всі бачили, що двері гарні, історичні, і хтось намагався залишити собі на згадку”, – говорить Світлана Політило.
Усі двері виготовлені з модрини. Ті, що на Словацького, 1 – найвідоміші у Луцьку. Мають багате різьблене оздоблення, виготовлені у 20 роках XX ст., каже начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради Олександр Котис.
Усі двері виготовлені з модрини
“Але типологічно належать до дверей, які робили до Першої світової війни, тому що і в архітектурі, і в декоративному мистецтві у 20 роках ще панувала інерція. Така архітектура, такі двері, такі різьблені деталі були стандартні для того часу. Вони не вважалися цікавими, гарними, просто двері та й двері. А от тепер, коли минуло багато років, в нас – інші стандарти, і ми бачимо ті старі двері, то вони нам дуже цікаві”, – розповідає Олександр Котис.
Столітні луцькі двері франківські майстри реставруватимуть два місяці
Столітні луцькі двері франківські майстри відновлюватимуть два місяці. Їх реставрують у межах громадської ініціативи “Франківськ, який треба берегти”.
