Надскладну операцію на аневризму аорти провели нещодавно у відділенні судинної хірургії Івано-Франківьської обласної клінічної лікарні.
Окрім 13-сантиметрової аневризми аорти, клубових та стегнових артерій, 70-річний мешканець одного з приміських сіл мав низку супутніх патологій. Лікарі вагалися, чи оперувати його, адже міг не перенести операцію. Але вже на сьому добу чоловіка виписали додому. Про це повідомили у пресслужбі медзакладу, передає Правда.іф.
Оперував хворого молодий, але вже досвідчений судинний хірург Микола Федорів. З його слів, “гігантських розмірів аневризму інфраренального відділу аорти, клубових та стегнових артерій” виявили, коли робили МРТ органів черевної порожнини через скарги на біль у животі. Крім того, чоловіка турбував біль у поясниці, іррадіював в єдину кінцівку (іншу ногу йому ампутували ще у 2008 році у зв’язку з тромбозом). Також у нього бував високий тиск –180-200 мм рт. ст.
Сам пацієнт Ярослав Хома про появу небезпечної хвороби розповідає так: “Зачало мене пекти всередині. Два дні пекло так, що треба було добре терпіти. А потім думаю: що терпіти – треба їхати до лікарів”. Він звернувся в районну лікарню, де його почали обстежувати на підставі болю в животі та скерували на МРТ в Івано-Франківськ.
Міг померти
Після дообстеження, провели контрастну компʼютерну томографію аорти та судин нижніх кінцівок, і встановили діагноз – аневризма інфраренального відділу аорти, клубових та стегнових артерій. Пацієнта госпіталізували у відділення судинної хірургії та почали готувати до операції. Основним завданням був моніторинг артеріального тиску близько 100 мм рт. ст. через високий ризик розриву аневризми.
Аналіз крові показав низький рівень гемоглобіну – 56 г/л. Під час фіброгастроскопії виявили три активні виразки шлунка, й ехокардіографія показала, що не все гаразд і з серцем. Також виявили гідроторакс, тобто в плевральній порожнині в легенях була рідина, якої згодом вибрали майже 700 мл.
У звʼязку з таким станом хворого, судинний хірург покликав кардіолога, гастрохірурга та гастроентеролога. Пацієнту призначили лікування і ввели близько п’яти доз еритроцитарної маси (крові). Після цього рівень гемоглобіну досягнув хорошого показника (111 г/л).
Стан пацієнта залишався складним, але після консилярного обговорення вирішили провести операцію, оскільки ризик розриву аневризми залишався високим. За різними статистичними даними, 50-70% людей із розривом аневризми помирають до прибуття в лікарню, а близько 90% помирають інтраопераційно або вже після операції.
Менше-більше
“Операція була складна – резекція аневризми аорти, клубових та стегнових артерій із заміною штучним протезом, який був пришитий в аорту нижче ниркових артерій та виведений на стегнові артерії, – розповідає Микола Федорів. – Були сумніви чи запускати кров там, де була ампутована кінцівка, адже стегнова артерія була також аневризматично збільшена до п’яти сантиметрів. Був ризик ризик ішемії кукси. Провели висічення стегнової артерії із алошунтуванням”.
Попри чималі ризики, операція пройшла успішно, – великої крововтрати не було. Під час операції було перелито 1700 мл еритроцитарної маси (крові). На третій день після реанімації пацієнта перевели у відділення, а вже на сьому добу – виписали додому.
Зараз пацієнт каже, що почувається добре: “Шви здоймили… Все зажило. Трошки щось там, в пасі просочується, але то таке, – взяла та й замастила жінка йодом”. Раніше, навіть без ноги, чоловік допомагав їй по хазяйству, але наразі, після операції ще нічого не робить. “Фасолі, правда, перебирав, – додає він. – Таке, що сидиш і трохи робиш. Пів годинки чи годину – і знов лягати. Така моя справа… П’ю лікарства від шлунка і від серця. Навіть компот не п’ю, а лиш воду, бо не знаю, чи можна. Як в лікарні було, так і дома роблю, аби не було клопоту зі мною”.
Добра робота
Завідувач відділення реанімації, анестезіолог Ігор Пулик наголошує, що “кінцевий результат у вилікуванні пацієнта залежить від майстерності хірургічної роботи” і підкреслює, що тут “результат – відмінний”.
“Це була операція максимального рівня складності, – каже він. – І з хірургічного боку, і з боку соматичного стану пацієнта. У хворого – серцева недостатність, порушення серцевого ритму. Це завжди ризик для будь-якої анестезії. Але якщо якісно і швидко проведена операція – це означає її мінімальну травматичність. Тоді хворий це нормально переносить”.
Микола Федорів додає, що операції з приводу аневризми аорти є досить складними, а в даному випадку супутні захворювання ще більше ускладнювали успіх операції. “Але при всій складності такої роботи всієї операційної бригади, ми змогли досягти хорошого результату. Від такої операції отримуєш велике задоволення, бо розумієш, що вдалось врятувати життя”, – говорить хірург.
