Іванофранківці Вікторія Варварук та Денис Середюк – абсолютні чемпіони Європи з бальних танців. Разом танцюють вже близько двох років, окремо – майже 10.
Займатися танцями Вікторія почала у чотири роки, а Денис – у шість.
“Мені дуже подобається дивитися танцювальні відео. Ще коли я була маленька, мені дуже подобалося дивитися на дівчат, які в них красиві сукні, які в них гарні макіяжі та зачіски. Це мене спонукало піти на танці”, – розповідає Вікторія.
Її партнер Денис Середюк зізнався, що не планував професійно займатися танцями.
“Це була ініціатива не тільки моя, я навіть не знав, що колись у майбутньому буду танцювати. Я думав, що колись, можливо, якимись танцями займуся, але професійний спорт – не уявляв собі ніколи. Спочатку було дуже важко, потім поступово все ставало на свої місця, а зараз все дуже подобається”, – каже Денис.
У залі пара проводить по п’ять годин у день. На запитання, чи не заважають танці навчаню, Вікторія відповіла так: “Деколи заважає, але ми стараємося гарно вчитися і гарно танцювати”.
Танцівники розповідають, що кожні змагання – це хвилювання.
“Як кожен спортсмен, перед виходом ти дуже сильно хвилюєшся, але треба це переборювати. Ти виходиш, маєш знати, що ти класна, найкрасивіша, що ти найкраще танцюєш на паркеті. І тоді вам все вдасться”, – розповідає Вікторія.
“Ну якщо ми не візьмемо перше місце, немає чого засмучуватися, далі буде краще, – каже Денис. – Це залежить від того, як ми будемо танцювати в залі і працювати над собою”.
Минулоріч Денис та Вікторія отримали звання “Майстри спорту України”.
Близько року пара тренується під керівництвом майстрів спорту України міжнародного класу, чемпіонів України, срібних призерів Кубка світу з латиноамериканської програми серед професіоналів Миколи Бельбаса та Марії Юр.
Звання “Майстри спорту міжнародного класу” отримали два роки тому.
Про своїх вихованців Микола Бельбас розповідає так: “Дуже талановиті діти, відповідальні, трудолюбиві, що найбільш важливо в нашому виді спорту, оскільки просто природні дані, просто талант рано чи пізно закінчиться, і далі залишається тільки праця, те, що було закладено, те, що дитина в собі виховує за допомогою тренера”.
“Вони дуже віддані тому, що роблять. Дуже люблять танцювати. Вони дійсно хочуть досягнути якихось свої цілей та мрій, – каже Марія Юр. – Дуже щирі, позитивні, з ними взагалі не було ніяких проблем, щоб співпрацювати”.
Тренерка каже, що важливо мати доброго партнера:
“Партнер – це людина, яка найважливіша на паркеті, найближча в цей момент, і ніхто більше тобі не допоможе. Але мають скластися зірки і батьків, тому що вони відіграють величезну роль в житті дітей. Має скластися тандем дітей і тренерів, і все має зійтися”.
Микола та Марія – не просто партнери. Вони – подружжя. На запитання, чи хотіли, щоб їхні діти займалися танцями, відповіли:
“Займатися бальними танцями можна по-різному. Можна займатися для себе, для власного розвитку, а можна працювати на результат. Ми знаємо, чого це вартує, і скільки зусиль потрібно для цього прикласти. То якщо наші діти будуть займатися танцями, вони будуть працювати тільки на результат”.
За словами Миколи Бельбаса, серйозно займатися танцями затранно як в плані часу, так і фінансово. Тому дуже вдячні усім хто неодноразово підтримував та допомагав їм. Зокрема, керівництву ПНУ ім. В. Стефаника, владі міста, міському спорткомітету та обласному осередку Асоціації спортивного танцю України.
