За місяць волонтери благодійного фонду “7 загін” з Івано-Франківська відправили у блокадні міста 200 бронежилетів, 100 касок, 500 укомплектованих аптечок, 30 одиниць техніки для українських військових та 9 тонн гуманітарної допомоги.
Упродовж цього ж періоду “7 загін” зібрав 12 млн 600 тис. грн, пише Суспільне.
Склад з необхідними речами для українських військових розміщений у підвалі, який до 24 лютого слугував флористичною студією. Франківка Оксана Олесневич розповідає, розпочалося все на третій день повномасштабної війни, коли вона дізналася про потреби місцевих військових та написала про це у соцмережі. На запит відгукнулися багато людей, тож надалі вона об’єдналася з родичами та знайомими й створила благодійний фонд “7 загін”.
Ми викуповуємо допомогу грошима, які нам надходять, до того ж у нас є друзі. Усе починалося з друзів з-за кордону. Ми працюємо зі Швейцарією, США, Польщею, Нідерландами. Є люди, які нам закуповують це все, ми туди переказуємо гроші й розвозимо всюди. Є люди, які просто долучаються, пишуть: “Що вам потрібно?” І самі це передають, — каже розповідає Оксана Олесневич.
Зараз тут волонтерять 15 людей. У кожного є свої обов’язки. В одній з кімнат медики сортують ліки та формують аптечки для військових.
Волонтерка Тетяна Худецька до повномасштабної війни працювала дерматологинею-косметологинею.
Ми тут жартуємо, що я — міністр охорони здоров’я у нашому загоні. Зараз я — фармацевт, терапевт — все, що завгодно. Здебільшого зараз приймаємо, сортуємо, описуємо ліки й відправляємо за потребами. Описуємо, що, в якій кількості й кому ми відправляємо. І людина, яка отримує, ставить підпис. Нам приємно, коли військові одержують допомогу і тішаться, — розповідає Тетяна Худецька.
Володимир Крицун розповідає, що останні три роки разом із сім’єю живе в Англії, однак у перший день повномасштабного вторгнення російських військ в Україну повернувся додому і зараз у “7 загоні” координує збір допомоги для військових спецпідрозділів.
Друзі зателефонували мені з криком: “Володю, у нас війна!” І вже в обід я вилетів сюди. 24 лютого пізно я перетнув кордон пішки. На виїзді стояли дуже багато автомобілів. Я прилетів сюди на емоціях, звичайно. Маю досвід воювати, але перед війною мене прооперували. Тому хлопці зі спецпідрозділів сказали: “Ні, займайся тим, що приносить користь, — пригадує Володимир Крицун.
Опрацьовують волонтери й поодинокі запити українських солдатів. Військовий, який приїхав з Києва, зайшов і приміряє тут взуття та плитоноску. З міркувань безпеки його ім’я та прізвище ми не вказуємо.
У Києві зараз трохи проблемно знайти добрі “розгрузки”, бронежилети, а тут вони є, — каже воїн.
