Завтра, 29 грудня, на головній сцені франківського драмтеатру відбудеться прем’єра іронічної драми “Дон Кіхот”, у постановці відомого європейського режисера Міхая Церни, пише Правда ІФ
Роман “Дон Кіхот” – абсолютний світовий бестселер, і за кількістю перевидань поступається лише Біблії. Кажуть, Дон Кіхот пережив автора, є навіть філософська течія донкіхотизму.
Режисер постановки Міхай Церне – знаний режисер театру і кіно, походить з Молдови, а сьогодні працює в Парижі. Він бачив практично усі сценічні роботи Франківського драмтеатру, члени команди театру також їздили дивитися його театральні постановки, тому у свій черговий приїзд до нас Міхай Церне взявся осмислити один з архетипних світових сюжетів. В основі його інсценізації – твори Мігеля де Сервантеса, філософа Мігеля де Унамуно та чимало алюзій на інших авторів, котрі опрацьовували тему Дон Кіхота, а їх у класичній та у сучасній літературі дуже багато. Однією із найнесподіваніших є роман «Кішот», де сучасний автор Салман Рушді, на якого ще 1989 року іранський духовний лідер видав фетву – заклик стратити письменника і спалювати його книжки як віровідступні, – описує сучасного Дон Кіхота, який захоплений не лицарськими романами і Дульсинеєю.
“Дон Кіхот” – це цікава і амбітна робота для команди театру. музичне рішення Надії Левченко, хореографія Дмитра Леки, костюми Олени Андрійчук, а також – імпровізації акторів, задіяних у постановці, а ще – участь у масових сценах студентів акторського відділення ПНУ ім. Василя Стефаника курсу Ростислава Держипільського – все це разом витворило унікальну роботу, котра протягом місяця тримала усіх у особливій атмосфері співтворчості та очікування зустрічі із глядачем.
- У лірично-іронічній драмі «Дон Кіхот» ми йдемо за людиною, яка хоче змінити світ і зробити його кращим, але без мук і без самопожертви цього зробити неможливо. Це наша розповідь про жертовність. Не без самоіронії, не без сміху і жартів, не без парадоксів, бо без них життя неможливе та прісне, але з великою вірою у лицарство. Бо уся історія людства – про це. Власне, усі найкращі сторінки історії – це історія лицарства, і сьогодні як ніколи, нам потрібен Дон Кіхот.
- «Уся історія світу складається із чотирьох архетипів – Гамлет, Дон Кіхот, Дон Жуан, Фауст. Велика загадка Дон Кіхота – у його діях, а не в його думках. Якщо Гамлет багато думає, то Дон Кіхот – це шлях, він людина імпульсу. У нього утопічне – райське – мислення, і як сказав видатний філософ Мігель де Унамуно у книжці «Життя Дон Кіхота і Санчо» (1905) , котрий перевів усі пригоди Дон Кіхота у філософський вимір, зробивши спробу розкрити не помічений іншими критиками сенс у романі Сервантеса, що вийшов 1605 року, Дон Кіхот – це іспанський Христос», – каже Міхай Церне.
