Днями франківський медуніверситет отримав апарат для виявлення вад слуху в новонароджених. Гроші на нього зібрали ініціативні підприємці, коли дізналися, що Прикарпаття – єдине в Україні, де такого приладу немає.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Аби всі діти отримали шанс чути, потрібно було 8000 євро, пише Репортер.
Шанс на якісне життя
Професор кафедри отоларингології та офтальмології Івано-Франківського національного медичного університету Василь Попович розповідає, що раніше на Прикарпатті слух новонародженим перевіряли малоінформативними методами. Наприклад, коло вуха дитини чимось клацають – якщо маля добре чує, то кліпає очима.
«Такий метод дуже приблизний. Глухоту так діагностувати ще можна, а ваду слуху – вже ні, – говорить Попович. – На це здатний лише апарат для визначення отоакустичної емісії, якого у нас не було. Хоча Франківськ – лідер в Україні із слухомовної реабілітації. П’ять років тому ми організували перший в державі реабілітаційний центр, а раннього виявлення не мали».
Раніше такий прилад був лише у приватному центрі «Медекс», що поряд з іншими медзакладами міста є клінічною базою кафедри отоларингології, розповідає професор. Якщо у новонародженого була підозра на вади слуху, спеціалісти приходили у пологовий та проводили апаратне обстеження. Втім, нині через карантин ця практика припинилась.
Тепер подарований благодійниками апарат для визначення отоакустичної емісії передадуть обласному пологовому і скринінг на місці проводитимуть новонародженим безкоштовно.
«Волонтерський рух сьогодні звично скерований на порятунок життя, коли, наприклад, збирають гроші на операцію дитині з онкологією. Завдяки діагностиці у немовлят ми зможемо провести ранню реабілітацію слуху, й дитина повноцінно ходитиме до садка і школи, як інші діти, не обмежуватиметься мовою жестів. Хіба це не порятунок життя – емоційного, психологічного, соціального? – говорить Василь Попович. – Такий прилад має бути у кожному місті, де народжуються діти. Для області це – крапля в морі. Якщо у нас є два пологових, то він як мінімум має бути в кожному».
За його словами, важливо, щоб батьки отримали інформацію про вади слуху в маляти одразу після народження, а далі продовжили обстеження.
«Приблизно п’ять новонароджених на 1000 пологів мають проблеми зі слухом. З точки зору великої статистики, це, може, й мало, а для окремої сім’ї – багато. Якщо дитині вчасно діагностувати ваду слуху, то, можна сказати, їй пощастило, – пояснює Василь Попович. – Слух можна повернути. Дітям зі зниженим слухом робимо протезування слуховим апаратом. А дітям, які народилися абсолютно глухими, хірургічно вставляють електронний пристрій, який замінює вухо – кохлеарний імплант».
Важливо не пропустити
«Часто батьки немовляти не скаржаться на те, що дитина не чує. Головна скарга – що у півтора роки дитина не говорить взагалі. І батькам кажуть: не переживайте, після трьох заговорить одразу реченнями. Так батьки втрачають час, а до профільного спеціаліста не доходять, – розповідає доцентка кафедри терапії та сімейної медицини медуніверситету Іванна Кошель. – Батькам складно спіймати той момент, коли вже видається дивним, що дитина не повертається на голос. Інша справа, коли дитина реагувала на голос і перестала. Відповідно такі діти часто потрапляють не до профільного спеціаліста – лора, а до психологів. Бо якщо дитина в рік не говорить хоча б кілька слів, то їй скоріше поставлять затримку психоемоційного розвитку, аутизм».
Вартість операції з відновлення слуху – близько 30 тис євро. Нині вона безкоштовна, але для цього треба стати на чергу. І завдяки апарату та вчасній діагностиці проблеми з’являється шанс не втратити час і поставити дитину на чергу на кохлеарний імплант.
«Перевагу в черзі матиме та дитина, якій рік чи півтора, а не та, якій три, бо ефект буде різним. Дивляться і на психологічний розвиток, який з віком втрачається, якщо дитина не чує. Сьогодні, до речі, через піврічний карантин не було активних звернень і склалася унікальна ситуація, коли є надлишок імплантів», – каже Кошель.
За словами доцентки, і кохлеарна імплантація, і слухові апарати є ефективними до трьох років, аби дитина не відставала у розвитку від однолітків. Оптимально ж провести відновлення слуху – до півтора року.
«Окрім всього, слухова реабілітація – це дуже неприємні відчуття, коли ти не чув, а потім тобі все увімкнули, – говорить Іванна Кошель. – Уявіть, дитина ще в утробі матері починає слухати шум плаценти і продовжує слухати довколишній світ увесь перший рік життя. Це колосальне тренування, в результаті якого діти починають лепетати, агукати, і як результат – вимовляти слова, а потім речення. Якщо ж дитина до трьох років це все пропустила, то говорити вона вже не буде».
Іванна Кошель радить батькам обов’язково до року перевірити слух дитини у лора, аби точно виключити вади. Батьків має насторожити, якщо дитина не реагує на раптові голосні звуки, відсутність лепетання. Агукати може й глуха дитина, бо це відбувається більш несвідомо, додає Кошель. Але до року повинна говорити звичні склади – «ма», «ба», «та».
Очікується, що діагностику слуху в новонароджених розпочнуть в ОПЦ з жовтня.
Коли допомога окриляє
Гроші на апарат для виявлення вад слуху зібрала ініціативна група «Планета 69» із 13 підприємців. Один із них – франківець Андрій Вислобіцький.
«На початку літа я зустрівся з Іванною Кошель, і вона за кавою розповіла, що в нас – єдина область в Україні, де немає приладу для виявлення вад слуху в новонароджених, – розповідає Андрій. – Ця проблема засіла мені в голові, тож я поділився нею з друзями в Києві. Всі підтримали ідею допомогти, загорілися нею і взялися за проєкт».
Гроші почали збирати наприкінці липня і за місяць мали необхідну суму – 223 630 грн. Каже, допомога надходила навіть з Європи, США, Африки та Росії.
«Коли ми людям відверто та щиро розповідали про цю проблему, вони відгукувалися. Випрошувати не доводилось, – говорить Андрій Вислобіцький. – Це така справа, яка окриляє. Тому є наміри рухатися в цьому напрямку і надалі. До нас вже зверталися відомі люди, які готові долучатися до наступних проєктів. Тож будемо продовжувати».
З організацією збору коштів, документами та передачею апарату допоміг благодійний фонд «Коло». Олена Кривенко, очільниця фонду, пояснює, що у такій справі важливо вивчити питання, налагодити чітку комунікацію з медзакладом.
«Фандрайзинг треба проводити прозоро й відкрито, підзвітно, коли в будь-який момент можна уточнити інформацію, людям хочеться долучатися до благодійності знову і знову, – говорить Кривенко. – Також треба уточнити потребу, аби придбати не те, що надумали ініціатори, а те, що справді є потрібним. Ми супроводжуємо такі проєкти, аби офіційно оформити акти прийому-передачі, дати можливість навчання для користування приладом. Також «Коло» проводитиме моніторинг після передачі приладу, щоб була можливість охопити найбільшу кількість новонароджених».
Загалом фонд працює у трьох напрямах – освіта, культура і медицина. Франківськ найбільше залучений саме у сферу медицини. Зокрема, «Коло» неодноразово співпрацювало з відділенням патології новонароджених ОДКЛ. В освітній сфері є проєкт книжкобусів, який сподіваються реалізувати незабаром.
