Розкажу тобі щось, або ж “Оповім ти дашто”. Франківський музикант та доброволець Мишко Адамчак започаткував проєкт лемківських казок, аби зберегти унікальні говірки.
Основою для нього, розповідає автор, стала родинна історія. Адже про своє лемківське коріння знав ще змалку, йдеться у сюжеті телеканалу 402.
Я зараз дуже сумую, що у свій час не зміг записати на аудіо чи відео розмову своїх бабусь, дідусів – ту, яку я справді чув змалку, – розповідає Мишко Адамчак. – Зараз, коли їх уже немає, я спохопився, бо вже у зрілому віці я зрозумів, що це моя рідна культура, яку треба і важливо зберегти.
Унікальний збірник лемківських казок складається з 8 невідомих широкому загалу розповідей. Їх вдалося записати завдяки Українському культурному фонду. Їх шукали та збирали звідусіль.
Ці говірки відрізняються, – каже музикант. – Південна, північна, центральна – це різні наголоси, різні звуки. Мимаксимально з різних сіл взяли ці казки, адаптували їх, і слідкували, щоб оповідачі читали саме тією говіркою, яка була притаманна місцевості, звідки казка.
Оповідачами стали не лише корінні носії говірок, а й відомі українці: Іван Леньо, Христина Соловій, Софія Федина та Галина Баранкевич. А дві казки записували близько до лінії фронту, адже, наприклад, одним з оповідачів став військовий Арсен Дмитрик.
До проєкту увійшли лише кілька казок із кількох сотень, які зараз в архіві ініціаторів – бо решта містять моторшні деталі. Тож планують продовження – “лемківські горор-байки для дорослих”.
Почитати та послухати казки можна на сайті проєкту.
