Ще в наших домівках лунає коляда «…Бо прийдуть до тебе три празники в гості». Ось уже відсвяткували Різдво Христове, Святого Василія, а завершує цикл різдвяних свят свято Богоявлення Господнього, або ж, як кажуть у народі, «Йордан».
Саме на останньому хотіла б зосередити увагу. Під час Йорданських свят відбувається освячення води, на якому люди стоять із безліччю банок-склянок, щоб набрати води, освячують домівки, купаються в ополонках. Яке духовне наповнення цих традицій, для чого освячувати воду, скільки часу її можна зберігати, як використовувати та чи можна прати після Йорданських свят? Про це “Нова зоря” розмовляла з отцем-протопресвітером Північно-Західного протопресвітеріату м. Івано-Франківська Борисом Гобирем.
– Отче, чим відрізняється Йорданська вода від звичайної?
– Йорданське водосвяття є невід’ємним атрибутом свята Богоявлення Господнього. Це одне з найдавніших християнських свят. Воно начебто дихає до нас глибиною віків. Перші християни не святкували Різдва, а власне свято Богоявлення – це було саме те свято, коли Господь з’явився людям. Якщо в свято Різдва Господь народжується тілесно як людина, то в свято Богоявлення Він народжується як один із Святої Трійці. Адже після хрещення в ріці Йордані Ісус почав з’являтись між людьми та проповідувати. Ось тому Церква в це свято вкладала зміст народження, явлення Бога людям. І тільки приблизно в IV столітті ми вже традиційно почали святкувати свято Різдва, яке прийшло до нас із Риму. А в деяких церквах і до сьогодні саме свято Богоявлення святкується як Різдво. Таких традицій притримується вірменська церква.
Отож, освячення води на свято Богоявлення є символом того, як Господь охрестився у водах Йордану, даючи цій воді освячуючу благодать. Тому в грецькій церкві, в Східних церквах воду, яку освячували на свято Богоявлення, називали великою святинею. Це не є Свята Тайна, але велика святиня. Наприклад, у мене на парафії існує така традиція: в це свято зберігати зранку піст, а найперше випити освяченої Йорданської води. Це не є жодним приписом чи правилом. Але в такий спосіб люди хочуть виявити шану та повагу до цієї освяченої води.
Чим ця вода відрізняється від звичайної води? Вона відрізняється тим, що над нею здійснювався молитовний чин, ця вода несе в собі знаки Божої благодаті. Свята вода – це продукт Божого дійства, вона не є якимось магічним продуктом. Так, вона має в собі великі властивості. Адже є освячуючою, такою, яка є зціленням як для душі, так і для тіла. Тому над цією водою ми молимось та просимо Господа Бога, щоб він Духом Святим освятив її для наших потреб, для освячення душі та тіла. Оскільки ця вода несе в собі Благодать Божу, тому отримати той цілющий ефект від води можуть тільки ті люди, які живуть самі благодаттю. Якщо хтось не живе вірою, не молиться, не йде до Сповіді та Причастя, тоді така людина ніколи не може скористатись з тих можливостей йорданської води. Тому тільки для віруючої людини ця вода є направду цілющою.
– Чи можна використовувати йорданську воду замість ліків?
– На жаль, є своєрідні надужиття у вірі. Навіть коли людина віруюча, проте через інформацію з хибних джерел (інтернет, всезнаючі бабусі), які нам розказують ледь не чіткі приписи як і скільки, коли та в яких дозах потрібно приймати святу воду. Існує тут також хибне твердження, що йорданська вода має надзвичайні властивості і відрізняється від води, освяченої в інші дні. Або ж ще кажуть, що вода, освячена на Святий вечір – 18 січня, більш цілюща, ніж та, що на Йордан.
Звичайно, це все є своєрідні забобони. Ніби так: 18 січня – найсильніша, 19 – так собі, а от освячена в інші дні – то взагалі немає жодної сили. Ми маємо розуміти, що вода, освячена на Йордан, відрізняється від води, освяченої, наприклад, на храмове свято, лише тим, що над нею молились чин Великого Йорданського водосвяття. Але освячена вода завжди є тією самою. Вона освячена Духом Святим. Освячена вода не є ліками, це не таблетка, тому не можемо приймати її як лікувальний засіб. Проте віруюча людина силою своєї віри може зцілитись, приймаючи йорданську воду так само, як можемо отримати зцілення під час молитви. Так, йорданська вода може зцілити, але це залежить від сили нашої віри. Тому аж ніяк не можемо приймати її чайною ложкою три рази в день після їжі.
– Чи є потреба зберігати воду цілий рік?
– Ні, звичайно. Як я вже казав, у церкві освячують воду і на інші церковні свята. Вона має ту ж силу та значення, що і йорданська вода.
– Яку кількість води потрібно мати?
– Сила свяченої води не залежить від кількості. Достатньо навіть чайної ложки. Набагато більше значення має з чим ми приходимо до того «кошика милосердя». Ми стверджуємо, що свята вода очищає наші гріхи. Але маємо розуміти, що, не покаявшись, не прийшовши до сповіді, саме очищення не відбудеться. Дехто каже: «Я не можу сповідатись, то хоч вип’ю свяченої води та очищусь». Це невірне твердження. Ніякі гріхи вам не прощаються, якщо ви просто вип’єте йорданської води.
– Кажуть, що після водосвяття не можна прати…
– Звичайно, це забобон. До свяченої води маємо ставитись з пошаною. Не можемо нею нічого мити чи виливати до каналізації. Але не можемо говорити про те, що після Йордану не можемо митись…
– Отче, Ваша думка щодо купання в ополонці на Йордан?
– Кажуть, що на Богоявлення потрібно пірнути в ополонку. Це знову ж таки традиції, які придумали люди. Адже достатньо чайної ложки, яку можна випити чи обтерти нею обличчя, щоб здобути той благодатний ефект від води. Для цього не потрібно стрибати в ополонку. Звичайно, якщо ви хочете це зробити, будь ласка. Церква не заперечує. Я знаю багато людей, які радо йдуть на Йордан купатись. Але яка користь має ця купіль для вашого духовного здоров’я? Це моржування, яке однозначно корисне для тіла, якщо ви це робили протягом року. Якщо ж ви твердо переконані, що на Йордан обов’язково маєте зануритись в ополонку, то перед тим подбайте про вашу участь в Святій Літургії, а вже тоді можна й купатись.
Часто, йдучи на водосвяття до річки, ми звертаємо увагу, чи вода освячується в ополонці, вирізаній у формі хреста, чи стоїть льодяний хрест. Ці атрибути не є обов’язковими для водосвяття. Адже в Палестині ніколи не було снігу та морозів. Тому, коли приходимо до водойми на водосвяття, маємо молитись не до ополонки. Вона може бути або не бути.
– Для чого парох робить Йорданські відвідини зі свяченою водою, адже ми самі можемо освятити домівку?
– Так, свяченою водою ми можемо освятити самі свої речі. А ще ґазди йшли в хлів та освячували худобу, господарку. Це є вияв розуміння: що ми маємо – все від Бога. Але відвідини пароха з йорданською водою несуть у собі щось інше. Це не просто освячення помешкання. Це нагода для священника ближче познайомитись з парафіянами, це нагода парафіянам запитати щось у священника, на що не вистачає часу в церкві. Це нагода поговорити про проблеми, які вас турбують, проблеми, на які ви не можете знайти рішення. Священник може вділити благословення дітям, залишити пам’ятку про ці відвідини, зблизитись зі своїми парафіянами. Це не просто освячення помешкання, а чудовий спосіб спілкування зі своїм священником.
не Охрестився Ісус , а Охристився, що не походить від слова хрест , а від хрищення, це помазання- освячення помазанням. Можливо навіть просто освячення, тому що надалі Охрищуватися людей обіцяно вогнем і Духом Святим. То все це ні як не охрещення. не розумію чому наші церковні служителі тут пишуть не вірні відповіді: “…як Господь охрестився у водах Йордану…Але дякую Вам , що де які забубони дійсно спростовуєте, і було би прекрасно, це що разу, пояснювати прихожанам.