Не кажучи про світ, лише в Україні в комп’ютерні ігри грають сотні тисяч людей.
Дехто в своє задоволення, дехто через залежність, а хтось вже й заробляє на цьому. На початку вересня кіберспорт в Україні офіційно визнали видом спорту. То що змінилося і як це вплине на геймерів? Франківськ у цьому плані трохи відстає, пише Репортер.
Заради атмосфери
«Як таких професійних команд з кіберспорту у Франківську поки немає, але точно можна похвалитися любителями – їх море, – говорить місцевий геймер Андрій Олійник. – Зазвичай люди знаходять одне одного десь у соцмережах, знайомляться, грають в онлайні та створюють команду. В народі ще кажуть «команда одного турніру», бо зазвичай після одного змагання люди розбігаються. За роки, відколи я граю, поміняв багато команд, але сталої так і не знайшов – треба тратити багато часу, постійно бути онлайн. А це не приносить постійного заробітку, тож сенсу не так багато».
За його словами, вперше потрапив на ігровий турнір у 2010 році. То був Тисменицький чемпіонат з Counter-Strike 1.6. Участь у ньому взяли десь 15 команд і на той час це було багато. Жодних вікових обмежень чи якихось категорій – вмієш грати, то вперед.
«Тоді грали три на три, бо приміщення клубу було маленьке, та й техніки бракувало, – каже Олійник. – Серйозніше почалось з 2015 року. Тоді вийшла у світ гра Dota 2, і я на неї підсів. Брав участь у різних малих турнірах. Нагороди – 50-100-200 доларів, або ж призові – навушники, мишки, килимки на всю команду, безкоштовні години гри в клубі. Самі ж клуби жодних спонсорів не мають, захотіли організувати турнір – зробили. Змагання покращують їм репутацію, впливають на кількість відвідувачів, популярність. Ті самі призи купували за внески з команд, які скидалися по 100-200 грн».
Наприклад, минулого року Андрій разом з командою New generations брали участь у франківському турнірі з Dota 2. Там було понад 20 команд, хлопці взяли друге місце. Всю команду нагородили мишками від Asus по 1100 грн за кожну. За перше місце вручали навушники.
«Якщо турнір проводиться виключно в онлайні, то неважливо, звідки ти, головне – аби була команда, – розповідає Олійник. – Просто так реєструватися немає сенсу, бо то надзвичайно велика конкуренція, і це не перебільшення. Наприклад, якщо взяти популярний турнір Major з гри CS:GO, то там можуть бути зареєстровані 10 000 команд. Тож на любительському рівні краще починати з регіональних турнірів. Приз може бути – від 5 тисяч і до мільйона гривень. Але це все тільки за останні роки, бо гравців відчутно побільшало. В онлайні тепер сидять від 10 років і таких малолітніх – більшість».
Як каже Андрій, навіть якщо ти дуже сильний гравець в онлайні, коли приходиш на LAN-турнір (по локальній мережі в комп’ютерному клубі – авт.), то починають трястися руки, бо на тебе дивиться купа людей. Аби такого не було, на професійному рівні у кожного гравця є свій психолог.
«Я й надалі буду брати участь у різних турнірах, бо, з одного боку, можна виграти щось цікаве, а з іншого – це спілкування, розвиток, задоволення, – пояснює Андрій Олійник. – Але воно зараз трохи сумно, бо карантин, обмеження, багатьом людям зібратися неможливо. Так само й більшість організаторів не задумується, що в людей робота, бо ж найсильніші команди не складаються з дітей. Проводять все у будні дні, хоч можуть і на вихідні. Та це й не так важливо, і не так важливий приз. Люди грають на турнірах заради атмосфери, азарту, хочуть відчути себе на висоті та увійти в історію».
Треба пару років
«На сьогодні в Івано-Франківську немає команд напівпрофесійної або ж професійної сцени, – говорить представник федерації кіберспорту України Сергій Нерода. – Але твердо можна сказати, що ми до того йдемо. Проводимо багато турнірів, щороку більше. Перший всеукраїнський турнір провели в червні 2019 року. Це були регіональні кваліфікації до всеукраїнського турніру від федерації кіберспорту України, призовий фонд якого складав 1 млн грн. Він проходив з двох дисциплін – Dota 2 та CS:GO. Команди-переможці франківської кваліфікації в листопаді 2019 року в фінальній частині змагалися з кращими аматорськими командами України».
Головна проблема, за словами Нероди, яку мали минулого року, – відсутність місця для проведення турнірів. 15 лютого 2020 у Франківську відкрився кіберспортивний клуб «Арена 27». Вже 29 лютого там провели перший турнір з дисципліни CS:GO від NCL (Національна кіберспортивна ліга). У змаганнях взяла участь 41 команда.
«Далі було ще кілька турнірів, але через пандемію всі вони проводились виключно онлайн, – пояснює Сергій. – Аби в місті ще активніше почав розвиватися кіберспорт, є одна головна умова – наявність постійних турнірів та ліг (студентська, шкільна, аматорська, напівпрофесійна, професійна). Вони, у свою чергу, будуть спонукати на створення нових сильних команд. Чим більше люди будуть між собою змагатись, тим сильнішими вони будуть на українській арені. І саме ту команду, яка буде майже завжди перемагати, можна починати професійно готувати. Команда обов’язково має бути на буткемпі (постійне місце тренування гравців – авт.), мати тренера і вже по можливості – спонсорів».
Наразі, за словами Сергія Нероди, на півпрофесійному та всеукраїнському рівні з Франківська грають лише одиниці. Але це точно не цілі команди.
«Стосовно різних букмекерів, то вони безпосередньо впливають на розвиток Esports (так називають кіберспорт у світі, – авт.) в світі, – каже Нерода. – Від BET-компаній є підтримка. Щоправда, в аматорський спорт вони вкладають не так багато коштів. Але, з іншого боку, готові підтримувати будь-які події, де є трафік і глядачі, чим у Франківську ми поки що похвалитись не можемо. Цілком можливо, що через 2-3 роки кіберспорт у місті розвинеться не лише до всеукраїнського, а й до міжнародного рівня. З визнанням кіберспорту як офіційного виду маю надію, що держава почне його розвивати і підтримувати не тільки на словах, але й ділом».
* * *
Історія кіберспорту почалася з гри Quake, яка мала режим мережевої гри через LAN або інтернет. Завдяки популярності гри Doom в 1997 році в США з’явилася перша ліга електронного спорту – Cyberathlete Professional League (CPL). Відтоді виникло багато нових ліг з кіберспорту.
У 2015 році світова аудиторія кіберспорту становила 226 млн людей. Великі змагання проводяться у спеціальних місцях, де публіка може спостерігати за гравцями, а хід змагань можна відстежувати на великому екрані.
Менш масштабні змагання відбуваються у комп’ютерних клубах, крім того, можуть проводитись і через інтернет. На результати великих турнірів, як і в інших видах спорту, можна робити ставки через букмекерів.
