Гірська рятувальна служба на Прикарпатті втрачає найкращих працівників

“Я звільнився з гірської рятувальної служби. При відсутності елементарного забезпечення спорядженням, інвентарем та іншим працювати в “гнилій” структурі АРЗ ДСНС просто неможливо. Хай пожежники в погонах спробують рятувати людей в горах”, – повідомив гірський рятувальник з Осмолоди Віктор Худяк на своїй сторінці у мережі.

“Рівноцінної заміни нема і, мабуть, не буде”, – відреагував на заяву Худяка начальник верховинських рятувальників Василь Кобилюк. Нагадаємо, рятувальник з Осмолоди знайшов у Карпатах заблукалу франківчанку, яку розшукували тиждень.

В Осмолоді рятувальники не мають елементарного спорядження, пояснює своє рішення Віктор Худяк, – снігоступів, бахил, ліхтариків, теплих рукавиць та багато іншого. “Якщо пожежники почнуть ходити на рятувальні роботи, то призадумаються”, – припускає він.

“Справа не тільки в спорядженні. Я не знаю, чи були б якісь роботи реальні без тебе, Вікторе, особливо, якщо би це сталося на вершинах Сивулі чи ще далі від Осмолоди. Не бачу ні реальної пошукової групи у Осмолоді, ні перспективи на неї. Два чоловіки – то замало”, – зазначив Кобилюк.

Турист зі “стажем”, учасник ініціативи з маркування туристичних маршрутів “Карпатські стежки” Сашко Матура запропонував Кобилюку зустрітися із місцевими досвідченими туристами, щоби запропонувати їм приєднатися до цивільних рятувальників “по дзвінку” – на добровільних засадах і безоплатно. Вони могли би терміново збиратися і “включатися” у пошукові роботи під началом гірських рятувальників чи в координації з ними.

“Цей потенціал забутий і використовується суто “по знайомству”. Гадаю, це має бути стартовий потенціал, який перекриє дефіцит людей у ближчий час”, – вважає Сашко Матура.

Василь Кобилюк підтримав ідею, щоправда, зауважив, що начальство Івано-Франківського обласного ДСНС її не поділяє, а тримає натомість монополію. “Має бути сформована не залежна ні від кого волонтерська рятувальна служба. І такі вже є. У Львові це ГОРС на чолі з Михайлом Яворівським. А в Станіславі (Франківськ – ред.) – ГРЦ на чолі з Олегом Ковтуном. Але як швидко цей “Гірський рятувальний центр” самоорганізується, запасеться спорядженням, підбере кадри, придумає стимули для них і стане здатним виконувати завдання за призначенням, це питання”, – каже Кобилюк.

Він наводить як приклад групи вже сформованих добровольців, що готові були виїхати на пошуки пропалого у Карпатах киянина. Це були учасники “Муніципальної варти” з Франківська та група з Дземброні. “На цей потенціал я буду розраховувати і залучати їх за згодою. Їх просити не приходиться, самі приходять. За таким принципом працюють рятувальні служби практично в більшості країн світу”, – наголосив Кобилюк.

ЗМІ писали, що недавно у Карпатах біля Вухатого Каменю зник турист. Чотири доби киянин провів у горах – дві ночував просто неба, а ще дві перебував у холодній колибі. Знайшли його гірські рятувальники на полонині Шешорська. Туриста із пневмонією госпіталізували в реанімацію Верховинської ЦРЛ. 

Кобилюк вважає, що рятувальників і керівників “найнижчої” рятувальної ланки служби в горах не повинні особливо цікавити структура служби тощо. Для організаційної та адміністративної роботи є “купа начальства, які не рятують”. А рятувальник повинен зосередитися на власній профпідготовці, профілактиці інцидентів та пошуку пропалих туристів. Начальство натомість має забезпечити рятувальників-практиків пристойною зарплатою, спорядженням та створити належні умови праці.

“Якщо трьох останніх чинників не забезпечено, тоді краще красиво піти, як це зробив Віктор Худяк та інші 5 чоловік, – уважає керівник верховинських гірських рятувальників. – Гибель туриста в горах не може бути виправдана ніякими негараздами рятувальників. Людина має право на порятунок навіть тоді, коли допустила грубу помилку. Туриста мало хвилюють наші проблеми. Він хоче бути впевнений, що в разі НС йому прийдуть на допомогу. Ця віра, до речі, була одним із факторів, які допомогли вижити і Грінченку в полонині Шешорська”.

Нагадаємо, Василь Кобилюк звільнився разом із групою рятувальників після того, як обласне керівництво ДСНС оголосило про “реформу” – призначення на керівні посади замість гірських рятувальників офіцерів “пожежної” служби і попередило всіх рятувальників про скорочення. Гірські рятувальники задіяли профспілку, але не змогли побороти зміни в структурі Аварійно-рятувального загону, після чого 5 найдосвідченіших керівників пішли з роботи. Нещодавно один із них, Василь Кобилюк, повернувся в структуру АРЗ ДСНС.

“Нищення гірської рятувальної служби на Прикарпатті триває. В 2005 році Віктор Худяк був одним з героїв документальної стрічки “Лицарі гір”. У фінальній частині фільму я тоді написав про Віктора і його колег: “Це іде еліта, справжній рятувальний спецназ”…
Це справді так. Їхню кваліфікацію, досвід, рівень підготовки важко переоцінити.

А в цей час псевдорятувальники рапортують, що на пошуки чергового зниклого туриста направлено стільки-то одиниць техніки, особового складу… Не числом треба брати. Сумно, прикро, коли звільняються такі суперпрофесіонали. Віктор справу свого життя не полишить. “Буду громадським рятувальником”, – пише він у ФБ. І це зрозуміло. Бо бути завжди готовим прийти на допомогу тим, хто в біді, – це скоріш діагноз, аніж професія”, – відгукнувся Андрій Михайлюк.