Тарас Бринда взимку добирається на роботу іноді й шість годин. Він чергує на горі Піп Іван, що на Чорногірському хребті у Карпатах.
Під керівництвом Тараса Бринди працюють 33 гірські рятувальники. В інтерв’ю Суспільному Тарас розповів, чому в Ґорґанах мандрівникам доводиться довго чекати на порятунок, які небезпеки приховує зимовий гірський туризм та чим туристам необхідно запастися перед мандрівкою у гори, передає Правда.іф.
Місце роботи — гора Піп Іван
— На роботу ми добираємося тривалий час. Службовий автомобіль довозить чергову вахту рятувальників до урочища Погорілець. Далі розпочинається піший підйом. Залежно від того, в якому стані перебувають ті чи інші ділянки маршруту, якими ми підіймаємося, потрібне певне спорядження. Можуть бути необхідні снігоступи, кішки, трекінгові палки, льодоруб чи інше. Також в рятувальників за потреби є комплект сніголавинного спорядження. Він складається з лавинного датчика, лавинного щупа, снігової лопати. Як він працює: лавинний біпер може з точністю до пів метра знайти людину під снігом. У людини, яку накрила лавина, також має бути цей датчик. Потім за допомогою щупа визначається положення тіла і лопатою викопують людину зі снігу. Таким спорядженням користуються і туристи, які взимку ходять в гори.
Дорога до пошуково-рятувального відділення може тривати від трьох до шести годин. Якщо -10-15°, сильний вітер, обмежена видимість, хмарність, то цей підйом може зайняти й до шести годин. Також багато чого залежить від стану снігового покриву: скільки в ньому шарів, чи він провалюється, чи є на шляху лід. За сприятливих умов, коли немає лавинної небезпеки, немає льоду на маршруті, коли вже сформований сніговий покрив, він не провалюється, є хороша видимість, немає вітру, то рятувальники можуть здолати шлях на роботу й за три години.
Не забудьте маску, окуляри й рукавиці
— Перед мандрівкою потрібно ознайомитися з прогнозом погоди. За несприятливих погодних умов все-таки варто утриматися від виходу у високогір’я, тому що, на жаль, як показує практика, навіть дуже досвідчені туристи, альпіністи травмуються та гинуть в горах за несприятливої погоди. Тому потрібно зважати на погоду при плануванні своїх мандрівок. За несприятливих прогнозів погоди переносити на більш сприятливі або навіть скорочувати чи змінювати нитку свого маршруту. І, звісно, бути належним чином екіпірованим.
Керівник четвертої спеціалізованої пошуково-рятувальної групи Держслужби з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області Тарас Бринда. Фото: Суспільне Івано-Франківськ
Якщо це зима, то — снігоступи, кішки, трекінгові палиці, льодоруб, навіть може бути каска. Коли люди проходять доволі складний альпіністський маршрут, а такі маршрути є в Карпатах, навіть може знадобитися каска. При походах у гори треба зважати на окремі такі елементи екіпірування як лижна маска. Вона обов’язково має бути взимку. Маска захищає очі туриста як від снігу, так і від сонячного проміння, коли воно доволі яскраве. Особливу увагу звернув би на рукавиці. Взимку бажано мати декілька пар. Одні з них можуть бути такі, що надягаються на інші — тонші рукавиці. Також увагу треба приділити головному убору та одягу. Важливе й взуття. Взимку бажано, щоб воно мало ранти, хоча б задні ранти для того, щоб на них можна було одягнути кішки.
Смерть в горах
— Смертельні випадки в горах у 2022 році, на жаль, були. Ми мали такий випадок у січні 2022 на горі Говерла. В той день і погода, в принципі, не була сприятлива. Наскільки я пам’ятаю, було багато поспіль вихідних днів. Багато людей приїхали відпочивати до нас в Карпати й на Прикарпаття. І, зокрема, багато туристів вирішили собі піднятися. Чомусь вважали, що похід на Говерлу не є складним. У той день схили були дуже сильно вкриті льодом. Тоді було багато травмованих. Також одна людина загинула.
Лавини у Карпатах: як вберегтися
— Лавини є, доволі часто сходять. З кінця листопада починає накопичуватися сніговий покрив. Сніг випадає в різні періоди й формується шарами. Залежно від погодних умов, температури, як діє сонце на схили, між цими шарами формується різне щеплення. І якраз це призводить до більшої чи меншої лавинної небезпеки. Все залежить від кількості снігу. Але, як показує практика в Карпатах, лавинна небезпека є в середині грудня. Коли за короткий період випала велика кількість снігу, то вже є певна лавинна небезпека. Бо цей сніг свіжий, він ще добре не встоявся, не закріпився на схилі, і навіть тоді незначний вплив людини на нього може призвести до сходу снігової маси.
Основні поради чи рекомендації, щоб не потрапити в лавину, це — заздалегідь поцікавитися відповідною інформацією, записатися на курси, взяти участь у семінарах. Але насамперед, якщо ми десь чуємо, що Держслужба з надзвичайних ситуацій чи метеослужба говорить про підвищену лавинну небезпеку — треба утриматися від виходу у високогір’я.
Взагалі є певні правила, як долати маршрут, щоб не потрапити в лавини. Не треба версувати схили, намагатися рухатися гребенями при явно виражених лавинних місцях. Якщо такі місця немає можливості обійти — долати їх таким чином, де є спостерігачі, де між учасниками тримається дистанція.
Врятувати туриста
— Якщо людина в горах потребує допомоги, зазвичай до нас телефонують. Лише є такі моменти, що можуть повідомляти про це або самі учасники, або їхні родичі, друзі, які якимось чином цю інформацію отримали. Немає сталого числа, скільки ми впродовж місяця рятуємо людей. Щороку в той самий період буває різна кількість викликів. Скажімо, якщо ми говоримо про нашу область, це може бути в січні чи в лютому, скажімо, коли є вікна погоди. Це може бути й десяток, і півтора десятка випадків за місяць, а може бути два десятки, або й п’ять випадків. По-різному кожного року. Воно варіюється. Зараз, коли триває війна, людей менше ходить в гори, відповідно, й надзвичайних випадків менше. До пандемії COVID-19 та повномасштабної війни більше людей мандрували й більше було надзвичайних ситуацій.
Чому в Ґорґанах туристам доводиться довго чекати на допомогу
— Центральні Ґорґани — це такий доволі віддалений куточок і доволі великий, тому там — відстані, складний терен. Як правило, реагування на подію займає доволі багато часу. На маршруті до Сивуль немає можливості розмістити пошуково-рятувальне відділення, як на Чорногорі, тому що там нема такого великого інфраструктурного об’єкта. А будувати його, зважаючи, скільки потрібно, по-перше, дозволів, наскільки це складний процес і коштовний, я думаю, недоцільно. На Чорногорі обсерваторія була побудована ще давніше, тому й був сенс її відновити. Але є пошуково-рятувальне відділення в селищі Осмолода, яке має відповідну спеціальну техніку — квадроцикли, автомобілі підвищеної прохідності, і воно доволі оперативно реагує. В листопаді 2022 року, якраз таки перші сніги пішли, туристи потрапили в складну ситуацію. Їм довелося десь до трьох годин почекати, але доволі швидко, з використанням автомобіля підвищеної прохідності, снігохода, рятувальники доїхали, доки вони могли це зробити транспортними засобами. Далі перейшли на піший хід, знайшли мандрівників, надали їм відповідну допомогу і супроводили їх в безпечне місце.
