Три роки тому в Україні батьки передчасно народжених діток вперше об’єдналися, що підтримувати один одного, ділитися досвідом. Координатор Асоціації батьків передчасно народжених дітей “Ранні пташки”Анна Ленів з Брошнів-Осади також виховує донечку, яка поспішила народитися.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Про виклики, які стоять перед батьками передчасно народжених дітей, підтримку інших родин та досвід виховання «поспішайки» Анна Ленів розповіла в розмові з кореспонденткою Бліц-Інфо.
«Коли донечці було 10 місяців ми переїхали з Коростеня на батьківщину чоловіка в Брошнів-Осаду. Оскільки така дитина до 3 років потребує катамнестичного спостереження, я почала шукати в Івано-Франківську такий кабінет, проте його не було. В 2016 році лікарі зробили перше свято для таких діток в обласній філармонії. Після свята ми ще з однією мамою вирішили щось змінювати в Івано-Франківську, почали робити зустрічі з іншими мамами, об’єднувати команду. До речі нещодавно катамнестичний кабінет таки відкрили», – пригадує координаторка.
Зараз, каже Анна, в команді «Ранні пташки» є близько 200 мам, батьків, лікарів. Вони організовують теплі посиденьки, приходять в лікарню, підтримують мам своїми історіями, досвідом.
«З порожніми руками ніколи не йдемо, завжди купуємо чай, печиво за свої гроші. Зараз шукаємо когось, щоб зробив для нас буклети з інформацією для мам. Також маємо проект «Пакуночки допомоги» для малозабезпечених мам – передаємо їм одяг маленького розміру. Одна з мам Олександра Белясна, почала шити одяг для недоношених діток, адже такого розміру в магазинах не можна купити. Така ж проблема з підгузниками. Все починається від 2,5 кг, а з такою вагою наші дітки вже виписуються. При народженні вони важать 600-700 гр. Також важливо, щоб одяг не викликав алергію», – пояснює жінка.
Координаторка Асоціації каже, що підтримати мам психологічно – це їхнє першочергове завдання. Лікарі дають їхні контакти мамам, або самі запрошують їх до пологового. За словами Анни Ленів, кожна 10 дитина народжується передчасно (до 37 тижня), а у двійнят показник передчасних пологів становить 50%.
«Ми говорили з однією мамою чому нас так мало в спільноті, якщо скільки дітей народжується передчасно? Бо їх лякає клеймо «недоношена» дитина і вони хочуть якнайшвидше про це забути. Тож ми розуміємо, як таким мамам потрібна підтримка», – переконана жінка.
Якщо ж говорити загалом про етапи, які проходять батьки передчасно народжених діток, то Анна Ленів виділяє три головні.
Перший етап – це брак інформації. Вся інформація, яка є в інтернеті за словами жінки, це російські «мамські» форуми. Літератури практично немає, а якщо є то іноземна і потребує перекладу. Такі дітки потребують більше уваги в перший рік, але якщо мама свідомо підходить, то така дитинка буде здоровою.
Друге випробування, каже Ленів – це гроші. Виходжування передчасно народженого малюка дуже дороге. Жінка пригадує, що в неї страхування покрило 40 тисяч на ліки, окрім того за державний кошт давали якийсь спеціальний препарат.
«Звичайно що були і свої кошти. Десь 150 тисяч пішло на виходжування і це зважаючи, що у нас не було проблем, а якщо дитинка хвора, то це в рази дорожче. Тільки один катетер коштує 70 гривень, а його треба міняти раз в три дні. Не завжди в аптеці є доступні ліки, коли треба терміново. Тож якщо мама сама і родичі не можуть постійно приїздити – це біда», – пояснює Анна Ленів.
Третє випробування з яким стикаються жінки, які народжують передчасно – це не готовність стати мамою. Таким мамам потрібна психологічна підтримка і найкраще з цим може впоратися жінка, яка сама через це пройшла.
«Деколи мамі просто хочеться почути історію іншої мами у якої все добре закінчилося. Багато мам залишають таких діток, чи батько йде з сім’ї, часто родичі говорять: «ти молода, ти не розумієш, нащо тобі ті проблеми, ще раз народиш». Тому нам важливо зберегти сім’ю», – запевняє Ленів.
Анна каже, що донечка дуже змінила їхнє сімейне життя і укріпила шлюб. В перший рік її життя подружжя навчилося розуміти одне одного без слів і встигати за маленькою «поспішайкою».
«Ці дітки поспішили народитися і поспішають у всьому. Дуже пишаюся, адже вона вижила і надихає мене щодня. Я вже навіть почала забувати, що вона народилася передчасно. Взагалі не люблю слово «недоношена», бо це звучить образливо. Моя дитина не є якась особлива, але віриться що вона колись дасть про себе знати. Вона вже змінила мене, мій світогляд і моє життя», – ділиться жінка.
На завершення Анна Ленів радить батькам таких діток не закриватися, шукати підтримки і найголовніше – вірити у свою дитину.
«Ми завжди кажемо мамам фотографувати своїх діток, навіть коли вони в дротиках. Ці фотографії дуже цінні. Також просимо не плакати біля дітей, бо вони відчувають наші емоції. Звертайтеся до нас, ми завжди готові підтримати. Ми розуміємо один одного, маємо всі потрібні контакти», – закликає мама «поспішайки».
