Диван на коліщатках в темній вітальні

Гори й фестивалі: за чим і які туристи їдуть на Прикарпаття

Автор: Орися Корчун
12/02/2019 18:12
Благодійність для лікування дитини, приєднайся зараз.
ЖК Silver, старт продажу, вигідна ціна, сучасне планування.
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні

Туризм справедливо називають пріоритетною сферою Прикарпаття. Минулого року туристи залишили у місцевих готелях майже 580 мільйонів гривень. Ще 40 мільйонів отримали невеликі “зелені садиби”. Найбільше грошей мандрівники залишають в Яремчі та Івано-Франківську.

Реклама: Місцеві пропозиції
Ремонт зарядних станцій BGA, якість і надійність.
Ремонт інверторів, Ecoflow, зарядних станцій.”

“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.

Найбільше гостей приймає гірськолижний курорт “Буковель”, куди їдуть передовсім за зимовими розвагами. Влітку Франківщину відвідують любителі пішохідних туристських походів та клієнти рекреаційних закладів, пише КУРС.

А Івано-Франківськ ще шукає свою “фішку” для гостей і думає, як перехопити туриста, що з потяга одразу пересідає на автобус чи авто в гори. В кожному разі історична спадщина, фестивалі і добра кухня в порівняно недорогих місцевих ресторанах – це те, за що туристи згадують місто добрим словом.

Надходження від туристичного збору та доходи готелів свідчать, що потік туристів потроху зростає. Але визначити, скільки саме, звідки і які гості їдуть до Франківська і на Прикарпаття, досить непросто.

 

Хитка статистика

Способу точно порахувати туристів, на жаль, немає. Управління статистики використовує звітність бізнесу, а органи місцевого самоврядування рахують туристичний збір. Ще одним методом обліку туристів є дані мобільних операторів. Але показники від цих джерел суттєво різняться.

Офіційна статистика не точна, бо далеко не всі підприємці подають звіти. А ті, які подають, звітують переважно про туристів, що користуються послугами турагенцій чи замовляють номери заздалегідь. Туристів, які подорожують самостійно, статистика рахує погано. А таких більшість.

При цьому, як пояснює голова Туристичної асоціації Івано-Франківщини Оксана Федорович, вартими уваги є відомості статистичного збірника “Колективні засоби розміщування (КЗР) в Україні”. КЗР – це всі заклади, які надають туристам місця для ночівлі: готелі, мотелі, хостели, санаторії тощо, окрім закладів сільського зеленого туризму. У 2017 році в Івано-Франківській області функціонувало 274 таких заклади і вони прийняли 340 680 осіб. За кількістю приїжджих туристів, які зупинялися у КЗР, Івано-Франківщина посіла п’яте місце серед регіонів країни.

На жаль, зазначає начальник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації Віталій Передерко, КЗР не враховує багато закладів розміщення (з місткістю до 30 місць). “Це так звані індивідуальні заклади розміщення, які не звітують. За нашими даними, в області понад 500 закладів (разом – і колективних і індивідуальних)”, – пояснює він.

Із  загальної кількості туристів, за інформацією управління статистики, всього 18,4 тисяч були громадянами іноземних держав. Кожен п’ятий з них – житель Польщі (3,9 тис. осіб), кожний дев’ятий – Молдови (1,7 тис. осіб). Представники Румунії складали 7,5% від кількості іноземних туристів (1,4 тис. осіб), Білорусі, Сполучених Штатів Америки та Німеччини  – понад 6% (1,2 тис. та по 1,1 тис. осіб відповідно). Найбільше приїжджих зупинялись у готелях та інших закладах Яремчанської міської ради (51,2%) та Івано-Франківська (31%).

Доходи від послуг, наданих готелями у 2017 році, становили 579,2 млн грн, що на 17,8% більше, ніж у 2016 році. За обсягом доходів область посіла шосте місце серед регіонів держави.

Окремо органи статистики подають інформацію про туристів, які відпочивали у “зелених садибах”. Так, у 2017 році фізичні особи-підприємці надавали послуги з розміщування у 306 приватних садибах, що становить 81,2% від загальної їх кількості в Україні. Вони задекларували 39,2 млн грн доходу, а їх послугами протягом року скористалися 55 тис. осіб.

Різко відрізняються від офіційної статистики готелів дані мобільних операторів. Так, за результатами моніторингу мобільності компанії “Київстар”, у 2017 році (за 2018-й дані поки недоступні) на Прикарпатті побували 4,1 млн абонентів з 23 областей України, з них – 2,3 млн короткотермінових відвідувачів та 1,8 млн одноденних відвідувачів.

Ще інші дані наводить туристичний курорт “Буковель”. За словами прес-секретаря курорту Оксани Островської, за зимовий сезон 2017-2018 року на курорті побували більш як 2 мільйони туристів, серед яких кожен четвертий – це турист з-за кордону.

“Можемо сміливо говорити, що взимку туристичний комплекс “Буковель” є центром туризму України з найбільшою відвідуваністю, – зазначає Островська. – Найбільше іноземців що взимку, що влітку приваблює співвідношення ціна-якість. У нас хороша інфраструктура і відмінний сервіс за меншими цінами, ніж у Європі”.

 

Франківськ не хоче бути лише “брамою в Карпати”

Європейським містом та містом нових туристичних можливостей позиціонує себе й Івано-Франківськ. Попри те, що обласний центр називають “брамою у Карпати”, яка лише пропускає, а не затримує мандрівників, міська влада стверджує, що гостей стає щороку більше.

Такі висновки у мерії роблять з надходжень до міського бюджету від туристичного збору. Для порівняння: у 2016 році до міського бюджету надійшло 226 тисяч гривень туристичного збору, у 2017 році – 269,4 тис. грн, а за 10 місяців 2018 року – вже 284,3 тис. грн.

Доходи, які задекларували суб’єкти туристичної діяльності Івано-Франківська, за два роки зросли більш як у два рази – з 95,5 млн грн у 2016 році до 199 млн грн у 2017 році.

“Туристичний збір – надійний показник. Але чимало туристів приїжджають на один день або ж винаймають квартири – таких порахувати неможливо. Тому для обліку туристів в Івано-Франківську також використовують дані мобільних операторів”, – розповідає начальник відділу міжнародних зв’язків, туризму та промоції міста Уляна Басараб-Ганчак.

Нещодавно звіт про кількість своїх абонентів, які перебували на території Івано-Франківська у 2017 році, надав “Водафон”. За цими даними, Івано-Франківськ того року відвідали більш як 740 тисяч унікальних абонентів мережі “Водафон”. Для більш повної картини ще очікується інформація про перебування в Івано-Франківську абонентів “Київстар”, якої мобільний оператор поки що не надав.

“У 2017 році приблизно 3,5% всіх абонентів “Водафон” відвідали Івано-Франківськ. Якщо припустити, що скільки ж абонентів компанії “Київстар” відвідали місто, то, за орієнтованими розрахунками, за рік місто Івано-Франківськ відвідало приблизно 1,5 млн осіб”, – каже Уляна Басараб-Ганчак.

З офіційних даних “Водафону”, з усіх відвідувачів Івано-Франківська 60,2 тисячі (8,1%) прибули з-за кордону. Найбільше з них приїхало з Польщі – 25,3 тисячі осіб (42,1%), Росії – 8,3 тисячі осіб (13,7%) та Чехії – 6,8 тисяч осіб (11,3%). Решта – Нідерланди, Німеччина, Іспанія, США, Італія тощо.

Але є одне але. Не факт, що всі ці гості – туристи. Значна частина з них можуть бути нашими заробітчанами, які мають сім-картки оператора. Тому і ця звітність – не надійна.

За словами Уляна Басараб-Ганчак, найбільше туристів приїжджає у липні-серпні, коли в Івано-Франківську проходять фестивалі. До прикладу, у липні найбільше відвідали обласний центр на Івана Купала, а у серпні – на День Незалежності.

Набуває популярності в Івано-Франківську і діловий туризм. За інформацією трьох найбільших навчальних закладів  (Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Івано-Франківського національного медичного університету, Івано-Франківського національного університету нафти і газу) та трьох найбільших готелів (“Надія”, “Станіславів” та “Рейкарц Парк Готелю”) у місті відбулося понад 400 конференцій та семінарів, у яких взяли участь понад 20 тисяч делегатів як з-за кордону, так і з інших областей України.

Також у виконкомі порахували, що середні витрати одного туриста (проживання, харчування, транспорт тощо) на одну добу перебування в Івано-Франківську становлять орієнтовно 30-35 євро.

 

То як рахувати правильно?

Добрий приклад дає сусідній Львів. Там не лише порахували туристів, а й визначили профіль гостя. Для цього провели спеціальне дослідження.

Як виявилося, звичайний гість Львова – це людина віком 26-35 років, причому чоловіків та жінок майже порівну. Приїжджають туристи власним автомобілем, автобусом або потягом, рідше прибувають літаком. Найчастіше живуть у готелях та хостелах або винаймають квартиру у центрі міста.

Турист залишається у Львові в середньому на 3-5 днів, а за день подорожі витрачає 50 євро. 54% із гостей Львова – це українці, 46% – іноземці.

На запитання “Чи бажаєте ви ще раз відвідати Львів?” 91% опитаних відпочивальників дали ствердну відповідь. 95% – рекомендуватимуть відвідати місто друзям.

Подібне дослідження недавно провели і на Прикарпатті профільне управління ОДА спільно з Прикарпатським національним університетом. Результатами обіцяють поділитися вже цього місяця.

“Було поставлено кілька завдань. Головне – це зрозуміти економічний ефект від туриста в регіоні, оцінити, скільки залишає коштів турист впродовж однієї доби перебування на Прикарпатті і яка фінансова карта цих витрат. Тобто з чого складається ця сума і на що вона розподіляється, щоби продумати, що ми можемо запропонувати туристу і загалом краще зрозуміти власне економічну вигоду від туризму”, – розповідає відповідальна за дослідження директор Навчально-наукового центру соціологічних досліджень ПНУ Ольга Максимович.

Ще одне завдання дослідження – з’ясувати соціально-демографічний профіль туриста. Тобто якої статі, віку, професії турист приїжджає на Івано-Франківщину. Де зупиняється, де харчується та як проводить час.

Також це дослідження має допомогти зрозуміти конкурентні переваги туристичної індустрії на Прикарпатті порівняно з сусідніми областями та визначити основних конкурентів.

“Наприклад, ставили запитання: “Якщо б не на Прикарпаття, то куди б ви поїхали?”. Серед конкурентів в анкеті пропонували три області: Львівську Закарпатську і Чернівецьку, – враховуючи що це саме Карпатський регіон. Ми також хотіли зрозуміти, з яких регіонів України до нас приїжджають, це люди з сіл чи з міст”, – пояснює Ольга Максимович.

Опитування проводили у чотири хвилі: навесні, влітку, восени і взимку. Працювали методом письмового анкетування чотирма мовами: українською, англійською, польською і російською на території всієї області. Опитали понад тисячу гостей. “Охоплені всі 14 районів області, п’ять міст обласного значення і “Буковель”. Опитували і туристів, і екскурсантів. Ми мали понад 100 партнерів по всій області. Це і готелі, і садиби, і музеї, і туристичні агенції. Тобто ми старалися, і, я думаю, у нас вийшло охопити всю область у розрізі чотирьох сезонів”, – каже Ольга Максимович.

Сьогодні результати дослідження опрацьовують і незабаром їх опублікують. Але вже очевидно, каже Максимович, що на Прикарпаття в основному їдуть внутрішні туристи, частка іноземців поки зовсім незначна.

Марія Гаврилюк