Під час престуру Косівською громадою прикарпатські журналісти відвідали Центр Карпатської культури “Килимарка” — сучасний культурно-креативний простір, який став одним із найяскравіших прикладів ревіталізації промислової спадщини в регіоні. Колишній килимовий цех виробничого об’єднання “Гуцульщина” отримав нове життя. З 2017 року тут послідовно розвивають креативні індустрії та створюють сучасну інфраструктуру.
Про це пише Правда.іф з престуру, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України спільно з Косівською міською радою.
Одним із головних магнітів “Килимарки” стала керамічна студія GORNO — простір, що поєднав майстерню, виставкову залу та освітній центр. Тут автентичні традиції Косівської кераміки отримали абсолютно нове прочитання.
Резидент простору, художник-кераміст Сергій Дудка, розповів про філософію студії, експерименти з формою та про те, чому ремесло не повинно стояти на місці.
Про назву та філософію простору
Майстерня активно співпрацює з громадською організацією “Фонд Вільні”. Сама назва студії нагадує про головний елемент створення глиняних шедеврів.
“Назва “Горно” означає піч, адже саме вогонь надає глині нового життя, міцності та характеру. Ми прагнули показати, що кераміка – це не лише ремесло чи мистецький виріб, а передусім – емоція, досвід і жива традиція, яка залишається актуальною і сьогодні”, – розповідає кераміст.
Посуд для гірських хатинок та унікальний матеріал
У студії створюють як класичні вироби (тарілки, свічники), так і сучасний ужитковий посуд. Наприклад, серію для “хатинок в горах”, що виконана у максимально природних кольорах із силуетами загір’я. Попри те, що весь посуд робиться вручну на гончарному крузі, він є повністю функціональним — його можна ставити в мікрохвильовку та посудомийну машину.
Цікаво, що майстер не працює з місцевою косівською глиною, оскільки вона є низькотемпературною і зараз не заготовляється у потрібній якості. Замість цього він використовує міцну слов’янську масу, запаси якої встиг зробити заздалегідь.
“Я працюю зі слов’янською масою — це більш високотемпературна маса, яка підходить для виконання посуду. Він спікається на вищу температуру… Чули звук по міцності? Маса підходить якраз для професійної роботи… Завод [у Слов’янську] уже закрили, я буквально взимку закупив 5 тонн, щоб мені вистачило на певний період. Вони казали, що будуть пробувати релокувати виробництво в інші регіони, бо це був єдиний такий завод на цілу Україну”, – стверджує Сергій Дудка.
Гуцульські динозаври як місток до молоді
Особливе захоплення у відвідувачів викликає серія виробів із динозаврами, виконана в традиційній косівській техніці. Майстер створює великі фігури, а його старший син — маленькі. На традиційних тарілках поряд із доісторичними тваринами містяться латинські назви та їхній жартівливий “косівський” переклад: наприклад, анкілозавр підписаний як “ящірка з давком” або “зігнута ящірка“.
Це допомагає залучати дітей до вивчення народних промислів і розширює коло поціновувачів мистецтва. Крім того, неабиякий попит мають фірмові керамічні коники.
Відхід від “радянської штукатурки” та шароварщини
Сергій Дудка у своїй творчості спирається на автентичні джерела, досліджує старі кахлі й сюжети, намагаючись очистити сприйняття української культури від радянських нашарувань. Водночас він обожнює створювати точні копії робіт видатного самородка Олекси Бахматюка.
“Нам все, що потрібно — це просто зчистити цю радянську штукатурку, щоб добратися до сенсу. Чому цю кераміку тут зробили? Що є радянським шароварним спадком, а що насправді є цінним? Важливо, щоб ремесло жило. Не брати його в якусь рамочку і казати, що це еталон… Ремесло завжди розвивалося, рухалося, і нам важливо цей рух зберігати. Традиція має отримувати нового споживача, а для цього потрібні нові формати, нові віяння. Обов’язково зберігати якісь елементи, а якісь — примножувати”, – каже майстер.
Мистецтво воєнного часу
Кераміка в GORNO — це не просто побутові речі. Минулого року в межах проєкту “Крим і Карпати. Традиція і сучасність” Сергій створив концептуальну серію “Вибухове перх’є” із зображенням Дерева життя та левів Галицько-Волинського королівства.
Сьогодні ці роботи мають великий попит серед високопосадовців та використовуються як офіційні подарунки від Верховної Ради та МЗС для іноземних дипломатів, партнерів і представників посольств.
“Якщо говорити про кераміку як про мистецтво, а не виключно як ремесло, то мистецтво в даний час має відображати ті емоції і все те, що відбувається в державі. Тут зображено Дерево життя — це древній символ… Він символізує нашу традицію, нашу культуру. І ця культура — це наше надбання, це наша основна зброя. Вона кріпка перед ворогом, бо це перше, що намагається знищити наш ворог протягом століть. Вона дає нам розуміння, хто ми є, нашу ідентичність… Окрім зброї, яка знищує ворога фізично, ми маємо розуміння, що робить з нас українців, і саме це підживлює нашу боротьбу”, – розповідає художник-кераміст.
Завдяки поєднанню сміливого дизайну, високої міцності матеріалів та поваги до коріння, студія GORNO демонструє, як традиційне ремесло Косівщини може залишатися сучасним, затребуваним і фінансово успішним.
