Нове географічне зазначення – “гуцульську бринзу” планують зареєструвати у наступному році. Про це під час престуру на полонину у Верховинському районі повідомив експерт проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні” Іван Гайванович, пише Суспільне Карпати.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Василь Кермощук із дружиною орендують полонину Кринта, де виготовляють три види сиру: будз, вурду та бринзу. За словами сировара, один сезон триває чотири місяці: з 20 травня до 20 вересня. Ціна за кілограм коливається від 120 до 150 гривень.
“За сезон виготовляємо приблизно п’ять-шість тонн продукту. Одну частину ми віддаємо людям, які нам дали худобу. Це – збірна худоба, від ґаздів. Вони нам дають корів на випас. Ми виготовляємо бринзу, а одну частину беремо собі за роботу”, – розповідає Василь.
За словами Інни Кермощук, виготовляти сир – ідея її чоловіка. З дитинства Василь працював під Чорногорою, на полонині Веснарка. Жінка вирішила підтримати чоловіка – займається туризмом, бо, каже, сюди часто приїжджають туристи.
Іван Максим’юк виготовляє сир вже три роки. Разом із батьком утримують господарство – дев’ять гектарів. У ньому – 13 корів і три кози. За словами сировара, смак залежить від умов, у яких випасають корови, та кормів, якими їх годують.
“За старими традиціями, старим рецептом виробляється. Але особливого такого нічого немає. Просто сама по собі бринза є особливою у кожного виробника. Нема такого, щоб у кожного ґазди був однаковий сир”, – розповідає Максим’юк.
Батько Іван Максим’юк розповідає, що до цієї справи треба мати хист. Чоловік виготовленням сиру займається вже шість років.
“Ніхто мене не вчив, сам не ходив нікуди вчитися. Ходив полонинами, випитував. Дивився, як ватаги роблять, і сам практикував. Потихеньку почало виходити. Із сином ми по сьогоднішній день практикуємося”, – каже чоловік.
Експерт проєкту ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні” Іван Гайванович розповідає, що географічні зазначення – це назва продукту, який має унікальні особливості, зумовлені територією.
“Ця поїздка була вмотивована тим, що ми чекаємо реєстрації нового географічного зазначення – гуцульської коров’ячої бринзи. Це – унікальний продукт, який виготовляється мінімум з 15-го століття”, – розповів Іван Гайванович.
До слова, у 2019 році зареєстрували перший український харчовий продукт як георгафічне зазначення. Ним стала гуцульська овеча бринза.
