Гуцули — етнографічна група українців, яка проживає у Карпатах на території чотирьох областей: Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської.
Сьогодні наша редакція хоче розповісти про гуцулів, які проживають на території Рахівського району Закарпатської області у селі Чорна Тиса.
27 вересня, на День туризму, наша команда відвідала це мальовниче високогірне карпатське село. Чорна Тиса належить до Ясінянської територіальної громади, куди власне, окрім нього самого, входять ще три унікальних населених пункти – Ясіня, Кваси та Лазещина, повідомляє своїх читачів інформаційний ресурс Правда іф.
На північно-східній своїй межі село Чорна Тиса межує із Поляницькою громадою Івано-Франківської області. Поляницьку громаду теж населяє етнографічна група «гуцули», але прикарпатські гуцули, за рівнем розвитку інфраструктури, живуть ніби у іншому паралельному всесвіті, адже на території Поляницької громади функціонує всесвітньовідомий гірськолижний курорт «Буковель», який кілька останніх років перейшов на цілорічний графік роботи. Завдяки цьому, Поляницьку громаду увесь рік відвідують українські та іноземні туристи, а місцеві підприємці мають змогу на цьому добре заробляти. Окрім того, великий інвестор збудував для села Поляниця сучасну школу, дороги та інші інфраструктурні принади.
Зовсім інша ситуація у гуцулів, які мешкають в селі Чорна Тиса.
Село Чорна Тиса розташоване біля підніжжя Свидовецького масиву неподалік гір Близниць. Поблизу села бере свій початок славнозвісна річка Тиса, яка несе свої води до повноводного Дунаю. Населення цього населеного пункту теж чимале – приблизно 3500 осіб. На території цього села є готелі, приватні садиби та бази відпочинку де проводили збори спортивні команди України. Тут є відразу 3 лісництва, безліч мальовничих та рекреаційних місць, але… туди не має нормальної дороги, якою могли б користуватися туристи та місцеві мешканці.
Зі слів голови Ясінянської територіальної громади, до якої входить гуцульське село Чорна Тиса, Андрія Делятинчука, громада згідно закону не може зробити ремонт дороги від Ясінів до Чорної Тиси самостійно, адже вказана дорога є дорогою обласного підпорядкування, оскільки вона виходить з одного боку до Тячівського району, а з другого до села Бистриця Поляницької громади Івано-Франківської області. Таким чином кошти на її ремонт мають виділятися з обласного, або ж державного бюджету.
Скільки коштує дорога
Наразі є проектно-кошторисна документація на суму 590 мільйонів гривень. Цю документацію було розроблено за рахунок бюджету місцевої громади. Зі слів очільника громади, до початку повномасштабних бойових дій, вже було отримано погодження на ремонт вказаної дороги, про те наразі про це мова вже не йде.
Через відсутність дороги, доставка навіть будівельних товарів, сюди коштує дорожче, адже власники вантажних таксі закладають сюди вищу амортизацію транспорту. Через погану дорогу сюди дуже довго добираються екстрені служби – швидка та пожежна. А це все коштує людських життів, наголошує Андрій Делятинчук.
Як повідомив голова громади, вони погоджуються на найелементарніший ремонт вказаної дороги – просто встелити її асфальтом, що буде набагато дешевше, а ніж вказано у проектно-кошторисній документації (де закладено також спорудження інженерних споруд та ремонт мостів), але наразі не має й навіть цих коштів.
Зі слів старости села Чорна Тиса Анатолія Павлюка, насправді сума на ремонт вказаної дороги буде набагато меншою, а ніж вказано у проектно-кошторисній документації, адже у кінцеву суму також закладено і різні ризики (такі як інфляція, підвищення мінімальної заробітної платні, здорожчання матеріалів). Все це було враховано згідно вимог Державної експертизи, але по-факту вказана сума може бути десь приблизно на 30% нижчою.
У Чорної Тиси є мрія
Анатолій Павлюк говорить, що до їхнього села вже давно придивляються потужні інвестори, які мають на меті збудувати у територіальних межах їхнього населеного пункту потужний гірськолижний курорт. Але їхнім планам не дають реалізуватися екологи та природоохоронні активісти, які стверджують, що вказаний курорт може зашкодити екосистемі регіону, та погіршити водопостачання до села.
Сільський староста впевнений, що це тільки припущення. Оскільки гірськолижний курорт, згідно затвердженої документації займатиме усього лише 1400 гектарів землі, а це тільки 7% від загальної території села Чорна Тиса.
Зі слів Анатолія Павлюка зараз у їхньому великому селі є чимало актуальних проблем:
- погана дорога
- найгірше в громаді приміщення школи
- дитсадок в пристосованому приміщені, у якому не вистачає місця усім
- ремонт амбулаторії
- пошук медперсоналу
- відтік молоді
- будівництво нового дитсадка
та багато іншого.
Якби був Курорт
Староста села вірить у те, що якщо б до села прийшов приватний інвестор і йому вдалося збудувати тут потужний курорт, то село отримало б новий поштовх до розвитку. Інвестор збудував би сюди добру сучасну дорогу, було б споруджено сучасний дитячий садок (проект якого вже готовий), відбудовано школу. Все це б створило нові робочі місця із гідними зарплатами, що б дозволило повернути молодь у село, та відновило б його розвиток.
Анатолій Павлюк каже, що сукупність усіх цих факторів дозволила б їхній громаді жити не гірше, а ніж наразі живе сусідня Поляницька громада. Про те наразі в судах триває тяганина довкола потенційного будівництва на території їхнього села. Справа була вже дійшла і до Верховного суду України, про те була повернута до нижчих інстанцій.
Наразі було проведено вже декілька сходів мешканців їхнього села, де люди дали чітко зрозуміти, що вони виступають за будівництво курорту у Чорній Тисі. Адже таке рішення дасть новий поштовх до розвитку регіону та значно покращить рівень їхнього життя…
