Серпнева спека, що настала після затяжних червнево-липневих дощів, зняла з якорів українців, що засиділися вдома та в офісах, – і понесла їх у гори. А що, прохолодні лісисті схили та гірські струмки після розпечених кам’яних джунглів – саме те…
Сьогодні на популярних карпатських локаціях і навіть на вершинах, куди не так просто залізти, яблуку нема де впасти. Туристи, які звикли бродити схилами поодинці або невеликою компанією, незадоволені – на деяких горах просто стовпотворіння. І радять виключити зі свого путівника цього літа такі топові місця, як Говерла та інші відомі вершини.
А куди ж іти? KP.UA поспілкувалася на цю тему з гідом по Карпатах із багаторічним досвідом – Тарас Пасимок із Косова може провести вас вершинами із заплющеними очима. Ну, гаразд – у темряві навіть він у гори не піде і вам не радить. До вершин – лише разом із сонцем!
Аншлаг – лише на популярних вершинах
Гірський гід Тарас Пасимок зазначає, що цього року Карпати не надто багатолюдні, хоча ситуація набагато краща, ніж у перший рік війни. Багато туристів лише на популярних вершинах.
– Це Говерла, Хом’як та Маковиця – розкручені локації, і ось туди я б якраз не рекомендував іти, – розповідає KP.UA Тарас Пасимок. – Жодного відчуття гір немає – там справді, як на базарі, – люди туди пруть тисячами. Але якщо взяти десятку вершин у Карпатах, то такого аншлагу не буде. Все обмежується двома-трьома популярними горами, що у зоні Буковеля чи Яремче. Ці гори розміщені на туристичному маршруті Київ – Івано-Франківськ – Буковель. Загалом у Карпатах туристів зараз – середня кількість. Доковідна ситуація – я б так описав. А ось на велоекскурсії – справді аншлаг. За 15 років такого ніколи не було – туристів на 100, а то й на 300% більше. Чому так – сам не знаю.
Вартість такої екскурсії – 1000–2000 гривень.
За словами нашого співрозмовника, низка туристів потяглася в гори тільки зараз навіть через погоду.
– Минуле літо було сонячне і не дуже спекотне, а цього року травень, червень, липень – дощі нон-стоп, розпочався серпень – і замість нормальної погоди маємо нестерпні +30…+35 градусів, – зазначає Тарас Пасимок. – Це не найкраща температура для походів у гори. Якби не вона, туристів було б набагато більше. У +30 в гори ходити – це треба мати дуже міцне здоров’я та психіку. Це не для людей зі слабкими нервами, не для дітей і старших людей, тільки для підготовлених і молодих. Але в мене не було випадків, щоби комусь стало погано.
Тарас Пасимок поділився з KP.UA порадами, куди піти у Карпатах – так, щоб не штовхатися на крутому схилі, не стояти у черзі за водою до струмка та привезти враження і гарні фотографії, які надихатимуть цілий рік.
Грофа
– Це моя улюблена гора – за всі роки походів до Карпат впевнено можу сказати, що це – найкращий та наймальовничіший маршрут в українських горах, – зазначає KP.UA знавець Карпат Тарас Пасимок. – Цей маршрут та ще 20-30 інших починається із села Осмолода. Непопсові та красиві місця, де мало туристів. Рекомендую там побувати бодай раз.
Крихітне село Осмолода з парою десятків жителів причаїлося у високогірній долині річки в масиві Ґорґани. Тут, серед густих лісів, здавна селилися дроворуби. До Івано-Франківська звідси – 100 км. Важливо: інтернет пропаде вже у селі, але на самій вершині з’явиться.
Іти доведеться через долину річки, потім серпантином на гірську галявину Плісце – тут буде вода і туристичний притулок. Далі – ялиновим лісом, а потім кам’яною стежкою до вершини.
Туристам гід розповідає легенду про назву гори. Нібито її названо на честь графа (на місцевій мові – гроф), який зустрів тут свою смерть.
– Граф закохався у дружину священника та викрав її, але далеко втекти не вдалося – спочатку втратив коня, а потім помер і сам, – зазначає Тарас Пасимок. – Полонянка не витримала сорому і наклала на себе руки. Ця гора тепер називається Попадя (1740 м), гора, де помер граф – Грофа (1748 м), а де він втратив коня – Кінь Грофецький (1552 м).
Маршрут проходить через ландшафтний заказник “Грофа”.
ТТХ
- Висота гори – 1748 м
- Звідки йти – село Осмолода Івано-Франківської області
- Довжина маршруту – 12 км
- Час – 8 годин
Гора Острий
– Це гора-загадка – мало хто знає про її існування і ще менше людей там були, не кажучи вже про туристів, – усміхається Тарас Пасимок. – Звідти відкривається найкращий краєвид на Косів, тому туди я намагаюся затягнути всіх друзів та гостей.
Ця гора на кордоні Косова та села Город вкрита лісом – ростуть буки та модрини. Раніше вершина також була прихована густою посадкою, але після пожежі залишилася лише гола галявина. З неї для туристів і відкриваються краєвиди околиць.
Незважаючи на невелику висоту – трохи більше півкілометра, через круті схили піднятися на цю гору непросто. Можна дістатися з села Город, а можна лише за п’ять хвилин опинитися на вершині, перейшовши стежкою з гори Михалків – це найвища точка Косова (820 м), яку легко можна подолати пішки.
– Між цими двома горами є кілька струмків із мальовничими водоспадами, про які мало хто знає, – ділиться Тарас Пасимок. – З гори Острий видно всі навколишні пагорби та гори – Михалків, Городську гору, хребет Кам’янистий, Голицю та Сопку.
З ініціативи нашого співрозмовника сім років тому на вершині облаштували оглядовий майданчик. По дорозі нагору можна відпочити на лавочках або приготувати обід – облаштовані кострища. Є вказівники, що на вершині гори Острий ловить вай-фай. На Михалків треба розпочинати шлях з вулиці Дружби у Косові та продовжувати вулицею Підгірською.
ТТХ
- Висота гори – 584 м
- Звідки йти – від братської могили у селі Місто
- Довжина маршруту – 1 км
- Час – 40 хвилин
Терношори та Терношорська Лада
– Це місце не таке популярне, як Писаний Камінь або Сокільський хребет, і дарма – пейзажі там анітрохи не гірші, а часто навіть кращі, – каже гід Тарас Пасимок.
Терношорську Ладу називають українським Стоунхенджем. Це скельний комплекс на південному схилі гори Терношора (990 м) на межі двох високогірних сіл – Снідавка та Яворів Косівського району Івано-Франківської області. Це територія ландшафтного парку “Гуцульщина”. На вершині гори росте рідкісна для Карпат степова трава ковила та дикі крокуси, які розквітають двічі на рік – ранньою весною та в листопаді. За пів кілометра від скель – триметровий водоспад.
Ці скелі – одна із найбільших природних скульптур в Україні. Їм кілька мільйонів років. На думку вчених, Терношорська Лада є давнім святилищем.
Добиратися потрібно від села Снідавка – воно за 20 км від Косова. Здавалося б, недалеко, але Тарас Пасимок попереджає – туди їде лише один автобус щодня в обід, а назад його може й не бути – особливо у вихідні.
– Якщо ви запитаєте місцевих «Куди йти до великих каменів?», то можете почути протилежні відповіді, бо розсипів величезного каміння тут кілька, – попереджає Тарас Пасимок. – До одних з центру села Снідавка треба повертати дорогою вгору ліворуч, а до інших – праворуч.
Живою пам’яткою, за словами співрозмовника, є місцеві жителі.
– Якщо хочете показати гостям з інших міст автентичну гуцульську говірку чи просто чудового живого гуцула, кращого місця не знайти, – усміхається гід. – А проїхавши в автобусі, набитому під зав’язку гуцулами, гуцулками та гуцуликами, вже за годину зможете писати етнографічну книжку. Тут ви дізнаєтеся, хто кому винен 50 гривень за сіно ось уже п’ять років, а долар-то виріс – і треба віддати вже 250! Хтось за гроші дружини з Італії побудував будинок і вважає, що він великий господар, і багато іншого. Як влучно сказав один із пасажирів автобуса, коментуючи сварку: «О, це якраз те, що треба туристам!»
ТТХ
- Висота гори Терношора – 990 м
- Висота Терношорської Лади – 720 м
- Висота скель – близько 40 м
- Звідки йти – від села Снідавка
- Довжина маршруту – 2-3 км
- Час – 20 хвилин від села Снідавка
Протяті Камені
Мальовничі скелі з пісковика в Чернівецькій області зрешечені отворами та ходами, що й дало їм назву.
– Вони чимось схожі на кораблі-криголами, які пробивають собі шлях у карпатському деревному морі, – зазначає Тарас Пасимок. – Влітку туристи тут часто залишаються на ночівлю з наметами, тому що обстежити все каміння з печерами, в які хочеться залізти, за один день нереально.
Цікаво, що тут проводили посвяту у студенти першокурсників географічного факультету Чернівецького університету імені Юрія Федьковича.
– Це нічна дія, а поява з арки бога Гео зі смолоскипом, який швидко на канаті влітає в натовп студентів, додає містики, – зазначає гід.
Тарас Пасимок розповідає легенду про те, як з’явилася назва скель. Коли не було зручної дороги із гір у долину, горяни вирішили поливати скелі окропом. Таким чином у пісковику з’явилися “проткнуті” проходи.
Комплекс входить до складу Вижницького національного природного парку. Тут знімали деякі сцени для фільмів «Біла птиця з чорною ознакою» та «Захар Беркут».
Найвища скеля – це Соколине Око. Таку назву камінь отримав через кам’яну арку, завдяки якій нагадує око. Біля підніжжя скелі з північного боку є трикамерна печера. Дорогою до скель багато джерел.
Добиратися сюди найпростіше через хутір Хорови села Підзахаричі Чернівецької області. Звідси – ще 40 хвилин до перевалу Німчич та ще годину – від перевалу.
ТТХ
- Висота найвищої скелі – 40 м
- Звідки йти – від хутора Хорови села Підзахаричі
- Довжина маршруту – близько 4 км
- Час – 1 година 40 хвилин
БУДЬ В КУРСІ!
У горах поставили блокпости – туристів-чоловіків немає
Як розповідає гід Тарас Пасимок, цього року туризм переважно жіночий та дитячий – чоловіки в гори не ходять. Причина – у Карпатах розкидано безліч блокпостів. Якщо йдете – обов’язково з вами має бути військовий квиток та паспорт. Паспортні дані постояльців-чоловіків із готелів також передають на блокпости. Якщо ви їдете в гори поблизу кордонів.
