Серпнева спека, що настала після затяжних червнево-липневих дощів, зняла з якорів українців, що засиділися вдома та в офісах, – і понесла їх у гори. А що, прохолодні лісисті схили та гірські струмки після розпечених кам’яних джунглів – саме те…
Сьогодні на популярних карпатських локаціях і навіть на вершинах, куди не так просто залізти, яблуку нема де впасти. Туристи, які звикли бродити схилами поодинці або невеликою компанією, незадоволені – на деяких горах просто стовпотворіння. І радять виключити зі свого путівника цього літа такі топові місця, як Говерла та інші відомі вершини.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
А куди ж іти? KP.UA поспілкувалася на цю тему з гідом по Карпатах із багаторічним досвідом – Тарас Пасимок із Косова може провести вас вершинами із заплющеними очима. Ну, гаразд – у темряві навіть він у гори не піде і вам не радить. До вершин – лише разом із сонцем!
Аншлаг – лише на популярних вершинах
Гірський гід Тарас Пасимок зазначає, що цього року Карпати не надто багатолюдні, хоча ситуація набагато краща, ніж у перший рік війни. Багато туристів лише на популярних вершинах.
– Це Говерла, Хом’як та Маковиця – розкручені локації, і ось туди я б якраз не рекомендував іти, – розповідає KP.UA Тарас Пасимок. – Жодного відчуття гір немає – там справді, як на базарі, – люди туди пруть тисячами. Але якщо взяти десятку вершин у Карпатах, то такого аншлагу не буде. Все обмежується двома-трьома популярними горами, що у зоні Буковеля чи Яремче. Ці гори розміщені на туристичному маршруті Київ – Івано-Франківськ – Буковель. Загалом у Карпатах туристів зараз – середня кількість. Доковідна ситуація – я б так описав. А ось на велоекскурсії – справді аншлаг. За 15 років такого ніколи не було – туристів на 100, а то й на 300% більше. Чому так – сам не знаю.
Вартість такої екскурсії – 1000–2000 гривень.
За словами нашого співрозмовника, низка туристів потяглася в гори тільки зараз навіть через погоду.
– Минуле літо було сонячне і не дуже спекотне, а цього року травень, червень, липень – дощі нон-стоп, розпочався серпень – і замість нормальної погоди маємо нестерпні +30…+35 градусів, – зазначає Тарас Пасимок. – Це не найкраща температура для походів у гори. Якби не вона, туристів було б набагато більше. У +30 в гори ходити – це треба мати дуже міцне здоров’я та психіку. Це не для людей зі слабкими нервами, не для дітей і старших людей, тільки для підготовлених і молодих. Але в мене не було випадків, щоби комусь стало погано.
Тарас Пасимок поділився з KP.UA порадами, куди піти у Карпатах – так, щоб не штовхатися на крутому схилі, не стояти у черзі за водою до струмка та привезти враження і гарні фотографії, які надихатимуть цілий рік.
Грофа
– Це моя улюблена гора – за всі роки походів до Карпат впевнено можу сказати, що це – найкращий та наймальовничіший маршрут в українських горах, – зазначає KP.UA знавець Карпат Тарас Пасимок. – Цей маршрут та ще 20-30 інших починається із села Осмолода. Непопсові та красиві місця, де мало туристів. Рекомендую там побувати бодай раз.
Крихітне село Осмолода з парою десятків жителів причаїлося у високогірній долині річки в масиві Ґорґани. Тут, серед густих лісів, здавна селилися дроворуби. До Івано-Франківська звідси – 100 км. Важливо: інтернет пропаде вже у селі, але на самій вершині з’явиться.
Іти доведеться через долину річки, потім серпантином на гірську галявину Плісце – тут буде вода і туристичний притулок. Далі – ялиновим лісом, а потім кам’яною стежкою до вершини.
Туристам гід розповідає легенду про назву гори. Нібито її названо на честь графа (на місцевій мові – гроф), який зустрів тут свою смерть.
– Граф закохався у дружину священника та викрав її, але далеко втекти не вдалося – спочатку втратив коня, а потім помер і сам, – зазначає Тарас Пасимок. – Полонянка не витримала сорому і наклала на себе руки. Ця гора тепер називається Попадя (1740 м), гора, де помер граф – Грофа (1748 м), а де він втратив коня – Кінь Грофецький (1552 м).
Маршрут проходить через ландшафтний заказник “Грофа”.
ТТХ
- Висота гори – 1748 м
- Звідки йти – село Осмолода Івано-Франківської області
- Довжина маршруту – 12 км
- Час – 8 годин
Гора Острий
– Це гора-загадка – мало хто знає про її існування і ще менше людей там були, не кажучи вже про туристів, – усміхається Тарас Пасимок. – Звідти відкривається найкращий краєвид на Косів, тому туди я намагаюся затягнути всіх друзів та гостей.
Ця гора на кордоні Косова та села Город вкрита лісом – ростуть буки та модрини. Раніше вершина також була прихована густою посадкою, але після пожежі залишилася лише гола галявина. З неї для туристів і відкриваються краєвиди околиць.
Незважаючи на невелику висоту – трохи більше півкілометра, через круті схили піднятися на цю гору непросто. Можна дістатися з села Город, а можна лише за п’ять хвилин опинитися на вершині, перейшовши стежкою з гори Михалків – це найвища точка Косова (820 м), яку легко можна подолати пішки.
– Між цими двома горами є кілька струмків із мальовничими водоспадами, про які мало хто знає, – ділиться Тарас Пасимок. – З гори Острий видно всі навколишні пагорби та гори – Михалків, Городську гору, хребет Кам’янистий, Голицю та Сопку.
З ініціативи нашого співрозмовника сім років тому на вершині облаштували оглядовий майданчик. По дорозі нагору можна відпочити на лавочках або приготувати обід – облаштовані кострища. Є вказівники, що на вершині гори Острий ловить вай-фай. На Михалків треба розпочинати шлях з вулиці Дружби у Косові та продовжувати вулицею Підгірською.
ТТХ
- Висота гори – 584 м
- Звідки йти – від братської могили у селі Місто
- Довжина маршруту – 1 км
- Час – 40 хвилин
Терношори та Терношорська Лада
– Це місце не таке популярне, як Писаний Камінь або Сокільський хребет, і дарма – пейзажі там анітрохи не гірші, а часто навіть кращі, – каже гід Тарас Пасимок.
Терношорську Ладу називають українським Стоунхенджем. Це скельний комплекс на південному схилі гори Терношора (990 м) на межі двох високогірних сіл – Снідавка та Яворів Косівського району Івано-Франківської області. Це територія ландшафтного парку “Гуцульщина”. На вершині гори росте рідкісна для Карпат степова трава ковила та дикі крокуси, які розквітають двічі на рік – ранньою весною та в листопаді. За пів кілометра від скель – триметровий водоспад.
Ці скелі – одна із найбільших природних скульптур в Україні. Їм кілька мільйонів років. На думку вчених, Терношорська Лада є давнім святилищем.
Добиратися потрібно від села Снідавка – воно за 20 км від Косова. Здавалося б, недалеко, але Тарас Пасимок попереджає – туди їде лише один автобус щодня в обід, а назад його може й не бути – особливо у вихідні.
– Якщо ви запитаєте місцевих «Куди йти до великих каменів?», то можете почути протилежні відповіді, бо розсипів величезного каміння тут кілька, – попереджає Тарас Пасимок. – До одних з центру села Снідавка треба повертати дорогою вгору ліворуч, а до інших – праворуч.
Живою пам’яткою, за словами співрозмовника, є місцеві жителі.
– Якщо хочете показати гостям з інших міст автентичну гуцульську говірку чи просто чудового живого гуцула, кращого місця не знайти, – усміхається гід. – А проїхавши в автобусі, набитому під зав’язку гуцулами, гуцулками та гуцуликами, вже за годину зможете писати етнографічну книжку. Тут ви дізнаєтеся, хто кому винен 50 гривень за сіно ось уже п’ять років, а долар-то виріс – і треба віддати вже 250! Хтось за гроші дружини з Італії побудував будинок і вважає, що він великий господар, і багато іншого. Як влучно сказав один із пасажирів автобуса, коментуючи сварку: «О, це якраз те, що треба туристам!»
ТТХ
- Висота гори Терношора – 990 м
- Висота Терношорської Лади – 720 м
- Висота скель – близько 40 м
- Звідки йти – від села Снідавка
- Довжина маршруту – 2-3 км
- Час – 20 хвилин від села Снідавка
Протяті Камені
Мальовничі скелі з пісковика в Чернівецькій області зрешечені отворами та ходами, що й дало їм назву.
– Вони чимось схожі на кораблі-криголами, які пробивають собі шлях у карпатському деревному морі, – зазначає Тарас Пасимок. – Влітку туристи тут часто залишаються на ночівлю з наметами, тому що обстежити все каміння з печерами, в які хочеться залізти, за один день нереально.
Цікаво, що тут проводили посвяту у студенти першокурсників географічного факультету Чернівецького університету імені Юрія Федьковича.
– Це нічна дія, а поява з арки бога Гео зі смолоскипом, який швидко на канаті влітає в натовп студентів, додає містики, – зазначає гід.
Тарас Пасимок розповідає легенду про те, як з’явилася назва скель. Коли не було зручної дороги із гір у долину, горяни вирішили поливати скелі окропом. Таким чином у пісковику з’явилися “проткнуті” проходи.
Комплекс входить до складу Вижницького національного природного парку. Тут знімали деякі сцени для фільмів «Біла птиця з чорною ознакою» та «Захар Беркут».
Найвища скеля – це Соколине Око. Таку назву камінь отримав через кам’яну арку, завдяки якій нагадує око. Біля підніжжя скелі з північного боку є трикамерна печера. Дорогою до скель багато джерел.
Добиратися сюди найпростіше через хутір Хорови села Підзахаричі Чернівецької області. Звідси – ще 40 хвилин до перевалу Німчич та ще годину – від перевалу.
ТТХ
- Висота найвищої скелі – 40 м
- Звідки йти – від хутора Хорови села Підзахаричі
- Довжина маршруту – близько 4 км
- Час – 1 година 40 хвилин
БУДЬ В КУРСІ!
У горах поставили блокпости – туристів-чоловіків немає
Як розповідає гід Тарас Пасимок, цього року туризм переважно жіночий та дитячий – чоловіки в гори не ходять. Причина – у Карпатах розкидано безліч блокпостів. Якщо йдете – обов’язково з вами має бути військовий квиток та паспорт. Паспортні дані постояльців-чоловіків із готелів також передають на блокпости. Якщо ви їдете в гори поблизу кордонів.
