Є інформація, що диктатор РФ Володимир Путін пережив п’ять замахів і тепер настільки боїться за своє життя, що оточив себе елітною командою снайперів.
Вважається, що остання спроба замаху на Путіна була на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, хоча деталі з’являються лише зараз. Але точно невідомо, хто стоїть за ймовірним нападом і де він стався.
Про це пише The Sun.
Видання пише, що за розмовами, Путін надзвичайно боїться за себе і чергового замаху на життя. Російський президент став одержимий думкою, що хтось хоче його вбити, тому й ховається у своєму ізольованому бункері.
Він навіть оточив себе снайперами, які, як вважають, їздять з ним всюди. У снайперів є одне дуже важливе завдання від диктатора – знайти інших стрільців і “спіймати їх”, перш ніж вони матимуть змогу натиснути на спусковий гачок, навівши зброю на Путіна.
Особи, найняті для захисту Путіна, є одними з тих, хто допускається досить близько до глави Кремля. На думку Путіна, його також можуть отруїти. Тому найняв команду людей, які куштують його їжу, перш ніж з’їсти її.
“Схоже, російський диктатор за лаштунками стає дедалі параноїдальним, побоюючись, що хтось у його власному святилищі може отруїти його”, – пише видання.
Ходили чутки, що Путін навіть замовив спеціальні рукавички, щоб захистити свою шкіру від можливого впливу вбивчих речовин. Навіть його щоденне ранкове плавання більше не є “священним”, оскільки він перевіряє воду кілька разів на день, щоб впевнитися у відсутності підозрілих хімічних речовин.
Згідно з повідомленнями, Путіна постійно супроводжує легіон лікарів.
Замах номер 1
Під час державного візиту Путіна до Азербайджану в 2002 році був заарештований іракець, який, підозрюють, планував вбити президента Росії. Згідно з повідомленнями, підозрюваний, пов’язаним з Афганістаном та чеченськими повстанськими силами.
Він, нібито, збирався доставити вибухівку співрозмовнику. Про змову дізналися силовики та затримали чоловіка та спільника.
Їх засудили до десяти років позбавлення волі.
Замах номер 2
Інший замах, мовляв, за даними ЗМІ, планувався у листопаді 2002 року. Тоді з’явилися подробиці іншого сюжету про життя Путіна. Російський лідер повинен був їхати трасою біля Кремля.
Дорогою була група людей, які стверджували, що встановлюють нові вивіски. За годину на дорозі було виявлено 40 кілограмів вибухівки, яка підірвала.
Потім пристрої таємничим чином зникли, а автомобіль Путіна змінив маршрут.
Водночас чиновники досі відмовляються коментувати це питання і навіть заперечують, що воно коли-небудь було.
Спроба замаху номер три
Як повідомляється, британська антитерористична поліція зірвала змову з метою вбивства Путіна у жовтні 2003 року. Джерело повідомило The Sunday Times, що двох потенційних вбивць було заарештовано, але вони були звільнені без звинувачення і повернулися до Росії.
Стверджувалося, що ці чоловіки, один з яких імовірно був убивцею російської спецслужби, готували змову, щоб Путін був застрелений снайпером під час закордонної поїздки.
У звіті стверджується, що колишній російський агент знав старшого офіцера Федеральної служби безпеки (ФСБ), російської служби державної безпеки і правонаступника радянського КДБ, який надавав інформацію про переміщення Путіна за кордоном, дозволяючи вбивцям влаштувати вбивство.
Поліція підтвердила, що було затримано двох чоловіків віком 40 і 36 років у зв’язку зі звинуваченнями, але після допиту їх відпустили і сказали, що проти них не буде вжито жодних заходів.
Четверта спроба замаху на Путіна
Цього разу запідозрили одного із чеченців на ім’я Адам. Його показали на російському телебаченні після того, як у 2012 році було зірвано нібито змову щодо вбивства Путіна.
Пізніше він з’явився на телебаченні, напівголий і з очевидними травмами, зробивши нібито зізнання. У своїй заяві він сказав: “Нашою метою було поїхати до Москви і спробувати вбити прем’єр-міністра Путіна… Наш термін був після виборів президента Росії”.
Нагадаємо, про 5 спробу замаху на Путіна розповів очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов. Він стверджує, що це було орієнтовно два місяці тому. За його словами, замах був невдалий. Розголосу жодного про цю подію немає, але це мало місце.
