Восьмеро художників з Івано-Франківщини презентували свої роботи у виставковому просторі Ейндховена Т56. Відкриття відбулося 24 лютого — рівно через рік після воєнного вторгнення росії в Україну.
Глядачі мають нагоду дізнатися, як українські митці переживають війну, а «Кордони спротиву» дають змогу зазирнути у світ їхнього досвіду, кажуть організатори, інформують “Вікна”.
Участь у виставці взяли Ростислав Котерлін, Ольга Кукуш, Сергій Григорян, Юрій Боринець, Зоряна Козак, Дмитро Петрина, Юлія Гомеляк і Микола Джичка.
«Наші предки почали формувати ці кордони ще сотні років тому. Національно-визвольні змагання проти московської навали кривавою ниткою об’єднують покоління незламних українців. Наш спротив дійшов до пікової межі — російська тоталітарна імперія оголосила війну незалежній суверенній європейській державі. Століттями кордони спротиву складали сміливці, які не мали жодних схем, але які своєю жертовністю йшли до фіналу, учасниками та свідками якого ми є у 21 столітті», — йдеться в анонсі митців.
Спротив набуває чітких обрисів та форм — кордони брутально порушені, утворюючи певну атаковану фігуру. Це схоже на мистецтво орігамі, але в якому кожен згин досі добре не вивчений, кожен згин болючий та облитий кров’ю.
Яке ж орігамі складають українці, борючись за свою самоідентифікацію? Орігамі миру — білого голуба, чи орігамі кінця імперії – обезголовлених білих орлів? Орігамі перемоги — єдиного символу якої ще не згенеровано? Чи орігамі надії — якір союзної підтримки?
Який би з цих символів ми не склали, одне знаємо напевно — це фінальний спротив, у якому Україна переможе, — впевнені учасники виставки. Ми не хочемо і не можемо віддавати естафету спротиву нашим дітям.
«Упродовж останніх десятиліть у світі було чимало художніх виставок, які працювали з темою кордону, межі. Мистецтво пересувало кордони дозволеного, воювало за свободу висловлювання, візіонерськи вказувало на можливе майбутнє. Але сьогодні українські художники зіткнулися з найбільш радикальним виявом цієї теми, — порушенням кордонів країни, і агресивним нападом на особистісні кордони. Війна встановила жорстку межу між життям і смертю, вона виявила чіткий кордон між мистецтвом і етикою. Ким ми станемо по завершенню нашого спротиву? Чи пересунуться кордони нашого спротиву далі на Захід? Адже в сучасній Європі є ще дуже багато людей, які вважають, що війна в Україні їх не стосується, що наш спротив — це наша особиста справа. Однак тоталітарне зло напало не лише на нас. Європейцям варто бути єдиними з нами у нашому спільному спротиві проти російського нападу на людяність», — звернулися художники до відвідувачів виставки.
Що нас чекає? Чи позбудемось назавжди ворога росію і відкладемо завершене криваве орігамі спротиву на поличку історії та візьмемося за нове? Чи зможемо ми для всіх наступних поколінь українців виписати схему цього орігамі, згини якого протягом століть були забуті? Якими будуть кордони вільної Європи по завершенню цієї брутальної і жорстокої війни в Україні? Чи зуміємо ми наш спротив трансформувати в успішний розвиток? Відповіді на ці питання сьогодні пишуться кров’ю на полях бою, — акцентують учасники з України на виставці в Нідерландах. Проте вільне мистецтво вже саме по собі є екзистенційною відповіддю. Завтра настане. Перемога — в кожному з нас, переконані митці.
